Перекрест Антон Леонідович (Панк)

Захисник Маріуполя, боєць полку «Азов» Антон Перекрест (позивний Панк) загинув 6 травня 2022 р. Його вбили російські окупанти, коли «азовці» евакуювали цивільне населення з території заводу «Азовсталь». Антон народився у м. Запоріжжя. Цікавився зброєю. У 2015 р. вступив добровольцем до батальйону «Азов». Брав участь у боях за Маріуполь у 2015 р. Із майбутньою дружиною Дар'єю їх познайомив спільний знайомий у Запоріжжі. Антон тоді служив в Урзуфі на Донеччині. Коли почалися стосунки, він намагався за першої можливості приїжджати додому. Мама захисника навіть сказала Дар'ї: «Дякую за сина», бо він почав частіше з'являтися вдома. Антон і Дар'я вирішили жити разом у Маріуполі. Він щодня їздив зі служби додому і намагався більше часу проводити з коханою. У 2020 р. пара одружилася. Коли народилася донечка, Антон першим взяв її на руки у пологовому будинку. «Щодня тричі на день бігав до мене у пологовий, писав листівочки і кріпив їх на судочки для їжі. Та й не лише у пологовий, завжди, коли кудись їхав надовго, лишав мені листівочки зі словами підтримки… На службі і вдома це були абсолютно дві різні людини. Він — такий брутальний бородатий чоловік з татуюваннями і, відповідно, на службі він такий же, а вдома це був лагідний, ніжний і люблячий чоловік та батько. Дуже сильно його люблю, не можу його відпустити, я й досі з ним спілкуюся», — розповіла Дар'я. Востаннє подружжя спілкувалося 5 травня 2022 р., напередодні загибелі Антона. Він писав дружині, що у нього все добре. «Писав, що все добре в нього, питав про батьків, сказав, що у нього всі документи згоріли. Сказав, що дуже сильно нас любить і дуже шкодує, що не поруч із нами», — зазначила Дар'я. 6 травня, під час так званого «режиму тиші», загинули троє «азовців». Один — унаслідок влучення ПТКР в автомобіль, який мав їхати на евакуацію цивільних з «Азовсталі», інші двоє — внаслідок вибуху ворожих бомб, які російські окупанти скинули з безпілотника. 5 травня 2022 р. старший солдат Антон Перекрест ще за життя був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. А вже 24 травня, після загибелі, — орденом «За мужність» ІІ ступеня. В Антона залишилися батьки, дружина і 1,5-річна донька.