Амелін Артем Андрійович

Старший солдат Нацгвардії Артем Амелін отримав смертельні осколкові поранення 26 лютого 2022 року в районі селища Трьохізбенка на Луганщині. Перед цим боєць встиг із СПГ підбити два російських танки. Від отриманих поранень захисник помер у реанімації. За свій вчинок посмертно удостоєний звання Герой України. Йому було 27 років. Артем народився у Полтаві. Закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 23 і працював газозварювальником на місцевому підприємстві. Після строкової служби хлопець вирішив пов'язати своє життя з армією. Пішов служити у 4-ту бригаду оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної Гвардії України. 23 лютого 2022 року їх підрозділ перекинули на Луганщину. Через 3 дні старший солдат Амелін показав себе справжнім героєм у бою. Коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до СПГ й попри те, що у нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її. Російські військові почали щільний обстріл з мінометів. Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, та попри біль продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх однополчан. «Змалечку Артем був ініціативним та дуже енергійним хлопчиком, якому важко було всидіти на одному місці. Вже дорослим, він завжди був готовим простягнути руку допомоги. Військова служба, тим більше в такій бригаді, нелегка. Але хоч як бувало синові важко, він першим ділом думав не про себе, а про інших. Був щирим, обожнював свою молодшу сестричку Лізу. Коли телефонував востаннє, сказав, що дуже її любить», – розповіла журналістам мама захисника Лариса.

Амелін Артем Андрійович народився 20 серпня 1994 р. у м. Полтава, його дитинство не було безхмарним, проте щасливим. Коли хлопчику виповнилося 4 роки, батьки розлучилися, тож у його вихованні матері допомагали бабуся та дідусь. Закінчивши 9 класів загальноосвітньої школи, Артем вступив до місцевого професійно-технічного училища № 23, яке закінчив у червні 2013 р. Потім працював за здобутою спеціальністю — газозварником на одному з підприємств Полтави. Змалечку Артем був ініціативним та дуже енергійним хлопчиком, якому важко було всидіти на одному місці. Вже дорослим він завжди був готовий простягнути руку допомоги. Пропрацювавши деякий час на підприємстві, Артем був призваний на строкову службу. Військова справа добре давалася йому, тож юнак вирішив пов'язати з нею своє життя і в червні 2021 р. уклав контракт про проходження служби у Гостомельській бригаді НГУ. Близько 9 місяців гвардієць опановував посаду старшого кулеметника та прагнув стати на захист нашої держави в районі проведення ООС, де міг би використати набуті знання та навички. 23 лютого 2022 р. у зв’язку з напруженою оперативною обстановкою напередодні широкомасштабного вторгнення військ рф на територію України військовий оперативний резерв бригади було терміново передислоковано на Луганщину. 24 лютого у складі батальйонно-тактичної групи старший солдат Амелін приступив до виконання бойового завдання в одному з найбільш небезпечних районів ООС — на околицях смт Трьохізбенка Щастинського району Луганської області. 26 лютого об 11.35 гвардійці зафіксували наближення до зруйнованого мосту через р. Сіверський Донець великої колони ворожої бронетехніки — загалом у ній було нараховано 16 танків Т-72 та дві БМП. З метою прориву лінії оборони окупанти розпочали щільний обстріл гвардійських позицій, застосувавши великокаліберні кулемети, міномети, гранатомети, скорострільні зенітні гармати. Ціною надлюдських зусиль, неабиякої військової майстерності та звитяги нашим хлопцям вдалося 3 години стримувати наступ російсько-окупаційних військ. Це дало можливість особовому складу 42-го мотопіхотного батальйону 57-ї бригади та 79-ї десантно-штурмової бригади Збройних сил України відійти на запасні позиції в районі м. Сєвєродонецьк. Далі підрозділ було виведено з оточення, передислоковано бойову техніку та здійснено евакуацію поранених, серед яких був і старший солдат Артем Амелін. У тому бою Артем показав себе справжнім бійцем. Коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до станкового протитанкового гранатомета й, попри те, що у нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її. Під щільним вогнем 82-мм мінометів ворог почав розгортати свою колону в бойовий порядок. Один із танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити гвардійців, які відходили на запасні вогневі позиції. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною кинув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, проте продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх однополчан. Згодом неподалік вдарили нові рашистські снаряди, унаслідок чого Артем дістав множинні осколкові поранення. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу й навіть довезли живим до шпиталю, але під час проведення реанімаційних заходів серце гвардійця зупинилося. За мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшому солдату Амеліну Артему Андрійовичу присвоєно звання «Герой України» із удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).