- Укр
- Англ
Кучук Артем Едуардович (Тьома)
25 грудня 1988 – 28 травня 2024Житомирська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Свій останній бій старший солдат Артем Кучук (позивний Тьома) прийняв 28 травня 2024 р. поблизу с. Стельмахівка на Луганщині. Виконуючи бойове завдання, він дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Воїну тепер назавжди 35 років. Артем народився у м. Бердичів Житомирської області. Здобув середню освіту. Після закінчення школи проходив строкову службу в армії. У 2008 р. одружився та переїхав до Харкова. Там працював бригадиром на заводі «Електроважмаш». 26 лютого 2022 р. чоловік добровільно поповнив лави 139-го батальйону 115-ї бригади територіальної оборони. Згодом став старшим стрільцем аеромобільного відділення 77-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ. «Мій Артем був надзвичайно добрим, сміливим, відважним, справедливим, завжди чинив по совісті, а найголовніше — він був люблячим чоловіком, найкращим татом, уважним сином, справжнім другом та надійним побратимом. Він назавжди залишив свій слід у серцях людей, які його знали», — розповіла дружина воїна Тетяна. Десантника поховали у с. Садки на Житомирщині, біля дідуся, як Артем того і просив. У захисника залишились батьки, сестра, дружина та двоє синів, яким на момент загибелі тата було 14 і 9 років.Платформа пам'яті 'Меморіал'