- Укр
- Англ
Гончаренко Богдан Анатолійович (Ганнік)
7 жовтня 1991 – 13 квітня 2015Запорізька обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Народився в 1991 році у м. Мелітополь в Запорізькій області, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 25-ї бригади транспортної авіації ЗС України у званні молодшого сержанта, мав позивний ''Ганнік''.
Загинув 13 квітня 2015 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
Похований на кладовищі "Нове" Мелітополя.
Указом Президента України № 553/2015 від 22.09.2015 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Military service
Молодший сержант, Далекомірник-номер обслуги25 бригада транспортної авіації- Вовченко Олексій (Боцман)
- Гура Дмитро (Старий)
- Путаненко Василь (Домовий)
- Тищенко Олександр (Ромео)
Вовченко Олексій Анатолійович (Боцман)16 березня 1976 – 13 квітня 2015Гура Дмитро Іванович (Старий)18 березня 1988 – 13 квітня 2015Путаненко Василь Миколайович (Домовий)8 червня 1976 – 13 квітня 2015Тищенко Олександр Миколайович (Ромео)12 червня 1977 – 13 квітня 2015Загинув 13 квітня 2015 р. під час обстрілу українських позицій поблизу м. Авдіївка Донецької області.- м. Мелітополь, кладовище "Нове"
Burial place
Photos and videos
Ukraine remembers
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
- Вічна пам'ятьВід Лєша Василя
- Воїнові Богданові Гончаренку, любому племінникові та хрещеникові, загиблому 13.04.2015 р. під м. Донецьк ЕПІТАФІЯ Не навпомацки йти, щоб і ніч не відчути на дотик, неможливо, здається, на смертнім оцім рубежі. Ти ж ішов, як летів, відчуваючи звуки і ноти… Їх при тому ще й легко ділив на «свої» і «чужі»! Просто музика стихла. На далі розсіявся попіл. Знавіснілі вітри засвистали в бійниці фортець. І пішли козаки яриною, аж Всесвіту по попід, гріб на плечі вознісши. Заплакав Небесний Отець: празникову молитву закінчив Великдень тобою — пом'янув… проминув… і розп'явся на вістрі годин… Бій затих. Але ти вже ніколи не вийдеш із бою, Богом даний Богдане, такий-от єдиний, один! Ох, мій хлопчику, знаю, завітно хотілося бути. А тепер ось твоє, як підпалене поле, горить… Не питай мене правди, — допоки ще шкіриться Путін, українцям немало додасться і Сцілл, і Харибд. Просто ляж на крило і лети у прабатьківський Вирій. Прийде ранок. Дощем засльозяться побляклі шибки. Чуєш, сину, прошу я у Бога не сенсу, а віри — не плече до плеча, а ізнову щока до щоки хай нам єдності дасть, уже днесь і простої по-людськи! Завтра змиють жалобу водою-росою степи. Україна сяйне од роси, наче квітки пелюстка. Мир душі твоїй, воїне! Спи, мій Богданчику, спи…Олег Гончаренко, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України
Publications
- Народився 7 жовтня 1991 року в місті Мелітополь Запорізької області. У 2007 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №8 міста Мелітополь, у 2010 році - Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти. Проходив строкову військову службу у 354-му навчальному механізованому полку 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1048, селище міського типу Десна Козелецького району Чернігівської області). 11 серпня 2014 року Мелітопольсько-Веселівським об'єднаним районним військовим комісаріатом Запорізької області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив далекомірником-номером обслуги зенітно-артилерійського взводу батальйону охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіаційної Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А3840, місто Мелітополь Запорізької області). Кілька разів молодший сержант Гончаренко писав рапорти про направлення його на схід України для участі в антитерористичній операції. З 29 березня 2015 року, у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України «Дика качка», брав участь в антитерористичній операції на сході України. 13 квітня 2015 року близько 9:00 під час чергового обстрілу українських позицій на опорному пункті «Зеніт» поблизу міста Авдіївка Донецької області уламок снаряду 120-міліметрової міни влучив у ящики з боєприпасами в бліндажі, де перебували військовослужбовці. Внаслідок вибуху загинуло 5 бійців зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України «Дика качка», серед них і молодший сержант Богдан Гончаренко. Упізнання тіла Богдана Гончаренко проводилося за експертизою ДНК. 22 червня 2015 року похований на Новому кладовищі міста Мелітополь Запорізької області.Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал