- Укр
- Англ
Михайленко Богдан Анатолійович (Монах)
5 березня 1997 – 3 листопада 2023Кіровоградська обл. – Сумська обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Богдан Михайленко (позивний Монах) загинув 3 листопада 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Пожня Сумської області. Захиснику назавжди залишилось 26 років. Богдан народився у м. Кіровоград (нині м. Кропивницький). У 2018 р. вступив на фізико-математичний факультет Центральноукраїнського педагогічного університету імені В. Винниченка. У 2022 р. здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Вчитель трудового навчання» та продовжив навчання в магістратурі. Також паралельно навчався в Одеській військовій академії. Захоплювався спортом, мав безліч сертифікатів і був кваліфікованим тренером. Обожнював готувати, особливо м'ясо. Цікавився автомобілями. Із 2016 р. проходив службу в Збройних силах України. Брав участь в АТО / ООС. Під час повномасштабної війни воював у складі 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Був заступником командира групи спеціального призначення. За гідну службу військовий був відзначений медаллю «Золотий хрест» та орденом «За мужність» III ступеня. «Богдан був людиною з великої літери. Найбільше він хотів перемогти у цій війні, хотів звільнити наш Крим і в усьому екіпіруванні скупатися в нашому Чорному морі та, зателефонувавши мені, сказати: «Ми це зробили, війна закінчилась, збирайся, ми їдемо на море». Хотів закінчити те, що не зробили наші діди та батьки, щоб наші з ним діти ніколи не одягали броніки. Для мене він був найкращим, особливим, коханим. Він завжди вмів мене підтримати, всім своїм друзям та побратимам говорив, що, одружившись, знайшов своє щастя і він є найщасливішим на цій землі. Своє кохання він проявляв у найменших дрібницях: хоч о якій годині приїздив зі Сходу, завжди був із квітами, до яких залишав милі нотатки... Він завжди говорив мені: «Жодної проблеми немає, все вирішимо, разом ми команда, родина Михайленко», — розповіла його дружина Марина. Поховали спецпризначенця на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища у м. Кропивницький. У Богдана залишились мама, дружина, троє братів і сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'