Тюрін Богдан Андрійович (Багдад)

Старший солдат Богдан Тюрін (позивний Багдад) загинув 4 грудня 2022 р. поблизу с-ща Спірне на Донеччині. Під час виконання бойового завдання в нього влучила куля ворожого снайпера. У листопаді захиснику виповнилося 30 років. Богдан народився в с. Лопатин Вінницької області. Через два роки переїхав із родиною до Вінниці, де і провів усе життя. Закінчив загальноосвітню школу № 32. Потім — факультет будівництва Вінницького транспортного фахового коледжу. Далі вступив до Харківського національного університету будівництва та архітектури. Навчався заочно і працював на будівництві. Любив риболовлю і велосипедний туризм. Казав, коли закінчиться війна, то перше, що він зробить, — сяде на свій велосипед і поїде рибалити. Зробив власноруч ремонт у новій квартирі. Обожнював тварин, тримав двох кішок і папугу. Був творчою натурою, любив робити подарунки своїми руками. У 2015–2018 рр. служив за контрактом у в/ч 2008 Національної гвардії України. Брав участь в АТО на Луганщині. На службі познайомився з майбутньою дружиною, яка була бойовою медикинею. У 2017 р. пара одружилася. Після звільнення працював за кордоном, але повернувся до України і вирішив стати військовим. На початку 2022 р. написав заяву на вступ в одну з військових частин ЗСУ, пройшов співбесіду, але почалася повномасштабна війна. Як резервіст 24 лютого Богдан повернувся до своєї колишньої військової частини — 14-ї бригади оперативного призначення «Червона калина». Обіймав посаду старшого кулеметника. «Бодічка з дружиною на війну пішли разом, щоб колихати своїх діток — взяли обоє зброю до рук. То було справжнє, вірне кохання. Вони мріяли про діток, планували в 2022 р. стати батьками, але клята війна забрала єдиного сина, батьки так ніколи не стануть дідусем і бабусею. Тепер його дружина і досі на Сході, тепер за двох — за себе і коханого Янгола-Героя… Мій Бодічка був найкращим та золотим сином. З ним я не думала про старість. Він був моєю опорою та моїми крилами. Чуйний і турботливий син. Мав дуже багато друзів, всі вони кажуть, що синуля мав неймовірне почуття гумору, завжди простягав руку допомоги, був душею компанії. Я завжди буду чекати його. Для мене ця війна буде до останнього мого подиху. Бодічка — найкращий син на землі!» — розповіла його мама Галина. Поховали нацгвардійця на Алеї Слави кладовища у Вінниці. У Богдана залишилися батьки і дружина.