Заіченко Богдан Костянтинович (Доцент)

Старший лейтенант Богдан Заіченко (позивний Доцент) помер 6 червня 2023 р. у шпиталі в м. Курахове. Того дня він дістав важке осколкове поранення у бою з ворогом в районі с. Шахтарське на Донеччині. 11 липня офіцеру виповнилося би 28 років. Богдан народився в с-щі Диканька Полтавської області. З дитинства жив у Полтаві. Навчався у школі № 38. У 2015 р. закінчив Полтавський коледж харчових технологій НУХТ, згодом був призваний на строкову військову службу. Наступного року брав участь в АТО. У 2019 р. закінчив Національний університет харчових технологій, у 2020 р. — Харківський національний університет Повітряних сил імені І. Кожедуба. У вільний час займався моделюванням, захоплювався пошуковими роботами з металошукачем. Любив Україну, досліджував її історію. Після випуску молодий офіцер проходив службу в 1129-му зенітному ракетному Білоцерківському полку ППО сухопутних військ ЗСУ. Обіймав посаду начальника обслуги зенітної ракетної батареї зенітно-ракетного дивізіону. З перших днів повномасштабного вторгнення разом із побратимами боронив Україну від окупантів. 14 жовтня 2022 р. Богдан надіслав таке привітання до Полтавського коледжу, випускником якого був: «У цьому році свято набуло зовсім іншого сенсу. І якщо для когось після 2014 р. війна і роль в ній захисників залишалась абстрактною, то тепер кожен відчув, що означає справжня боротьба. Ми всі стоїмо за те, щоб зрештою повернутися до рідних осель, до сімей. За те, щоб наші діти не боялись дивитись в небо, щоб швидше забули слово «війна» і сотні нових страшних слів, які з'явилися в нашому житті. За те, щоб український прапор вже ніколи не був закинутий і спаплюжений. За те, щоб у нашому житті більше не було страху. Ми воюємо за правду, за свободу, за Україну!». За час служби захисник був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», орденом «За мужність» ІІІ ступеня та посмертно — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. «Веселий, планував своє життя, завжди відгукувався на прохання про допомогу. Мріяв придбати будинок. Він буде для його доньки Олі в пам'ять про батька», — розповіла мама офіцера Аліна Григорівна. «Людина-полум'я! Позитиву в ньому вистачало на всіх, хто його оточував! Він дуже любив життя, багато про що мріяв та дуже багато чого запланував. Але, на жаль, цьому всьому не судилось здійснитися. Бодя — герой, який повернувся додому на щиті та зараз, як янгол-охоронець, своїми крилами продовжує закривати над нами небо! Біль рідних, яких він залишив, неможливо виміряти! Неможливо вгамувати! Котичку, ти навіки в моєму серці», — написала Анастасія Середа. «Ще в студентські роки він займав активну громадянську позицію, проявляв винятковий патріотизм і любов до Батьківщини. Після закінчення навчання Богдан став на захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості нашої держави. Справжній патріот, вірний син України. Таким він назавжди залишиться в нашій пам'яті», — додали у Полтавському коледжі. Поховали героя на Меморіалі полеглих захисників Затуринського кладовища на Полтавщині. У Богдана залишилися батьки, сестра, донька, інші рідні, друзі та побратими.