- Укр
- Англ
Іванов Богдан Сергійович (Бодя)
28 лютого 1997 – 25 березня 2022Харківська обл. – Харківська обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Боєць спецпідрозділу «Кракен» Богдан Іванов (позивний Бодя) загинув 25 березня 2022 р. під час наступу в районі с. Вільхівка на Харківщині. За місяць до загибелі захиснику виповнилося 25 років. Богдан народився у с. Таранівка Харківської області. Працював здебільшого сам на себе. У вільний час займався спортом та активним відпочинком, захоплювався автомобілями. Згодом закінчив Маріупольський державний університет. У 2017 р. Богдан приєднався до лав окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Виконував бойові завдання на території проведення ООС. У 2020 р. Богдан повернувся з бойових завдань до Харкова. Там познайомився з дівчиною Регіною. У пари склалися міцні стосунки. Однак 24 лютого 2022 р. щасливе життя перервала повномасштабна війна. З перших днів Богдан приєднався до новоствореного спеціального підрозділу «Кракен». І вже через місяць Боді не стало. «Попри успішно проведену наступальну операцію, наш підрозділ не обійшовся без втрат. Ми втратили шістьох воїнів. Хоча ворог і зазнав втрат у співвідношенні 10 росіян до 1 нашого, навіть тисяча життів окупантів не варта й одного життя нашого загиблого бійця», — написав командир батальйону Сергій Величко із позивним Чілі. «Богдан — патріот своєї країни, яких я ще не бачила. Чутливий, добрий, завжди прийде на допомогу. Був у найзапекліших боях на Донбасі, підтримував Україну не тільки словом, а й ділом! Він майже з перших місяців вважав мене своєю дружиною та казав, ще нікого так не кохав… Ми навіть не думали одружуватися насправді, якось одне одного вважали чоловіком та дружиною», — розповіла Регіна Свириденко. «Це була дуже хоробра людина. Його побратими розповідали, як він у Вільхівці відкрив вогонь по ворожому МТЛБ та врятував їм життя. Боровся за справедливість завжди. Коли приїжджав у гості, завжди розповідав історії з війни, показував відео. Якби не він, то у мене б зараз не було мотивації йти воювати. Завдяки тому, що він виховував мене з 14 років, лише і думки про полк», — розповів брат Євген. Поховали захисника у рідному селі на Харківщині. У Богдана залишилися батьки, брат, кохана та її син від першого шлюбу. Посмертно Богдан нагороджений заохочувальною відзнакою ГУР МОУ «За бойові заслуги».Платформа пам'яті 'Меморіал'