Бондарчук Богдан Вікторович (Бонд)

Лейтенант поліції Богдан Бондарчук, позивний Бонд, загинув 13 лютого 2023 року під час оборони міста Бахмут Донецької області. Перебуваючи на позиції, потрапив під ворожий обстріл з РСЗВ «Град» та отримав множинні смертельні поранення. Рівно за місяць, 13 березня, захиснику виповнився б 41 рік. Богдан Вікторович народився в селі Добрянка Амурської області РФ. Зростав на Чернігівщині. У 1999 році закінчив середню загальноосвітню школу в селі Хмільниця. У 2000-2001 роках проходив строкову службу в Збройних Силах України. У 2002-му розпочав службу в органах внутрішніх справ. З 2015-го – в лавах спецпідрозділу поліції Чернігівщини, а з 2018 року – у спецпідрозділі Національної поліції України «КОРД». Неодноразово брав участь в АТО. Захоплювався зброєю і технікою. З початком повномасштабного вторгнення поліцейський у складі свого підрозділу продовжував виконувати службові обов'язки. Був інспектором відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Чернігівській області. Під час обстрілів Чернігова забезпечував прикриття роботи рятувальних служб з відновлення критичної інфраструктури міста, також допомагав цивільним. Згодом був відряджений обороняти місто Бахмут. «Богдан жив службою. Все життя він був у силових структурах. Любив життя та своїх дітей, саме тому з першого дня пішов захищати свою родину, яка потрапила під окупацію. Після звільнення Чернігівської області, сім'я знову об'єдналася, та ненадовго, Богдана відрядили в Бахмут, де він і загинув…» – розповіла його сестра Ольга Гулідова. «Богдан 20 років віддав службі в органах внутрішніх справ. Зарекомендував себе як самовідданий, професійний, сміливий, надійний та відповідальний поліцейський. У колективі його згадують як вірного побратима, що завжди готовий підставити дружнє плече допомоги», – зазначили у Нацполіції. Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його поховали в селі Хмільниця на Чернігівщині. Вдома на Богдана чекали мама, дружина, син, дві доньки, рідні та друзі.

Бондарчук Богдан Вікторович народився 13 березня 1982 р. У 1999 р. закінчив Хмільницьку середню школу Чернігівського району Чернігівської області. Після проходження строкової служби у Збройних силах України у 2002 р. Богдан розпочав службу в органах внутрішніх справ. Із 2015 р. — у лавах спецпідрозділу поліції Чернігівщини, а з 2018 р. — у КОРДі. Богдан Бондарчук зарекомендував себе як самовідданий, професійний, сміливий, надійний та відповідальний поліцейський. Під час авіаційних та ракетних обстрілів Чернігова він разом з іншими спецпризначенцями та військовослужбовцями забезпечував прикриття роботи рятувальних служб з відновлення критичної інфраструктури міста. У березні 2022 р. під ворожими артилерійськими та мінометними обстрілами допомагав мирним чернігівцям та евакуйовував із міста жінок, дітей і поранених. Поліцейський був турботливим сім'янином, виховував трьох діток — сина і двох донечок. «Богдан був чудовим батьком і чоловіком — люблячим і мудрим. Завжди спокійний і розсудливий… А ще він мав золоті руки, у вільний час допомагав друзям лагодити їхні автомобілі, — розповідає дружина загиблого героя Вікторія. — Богдан жив службою і не уявляв себе десь в іншій професії. Для нас він був найкращим! Таким залишиться назавжди…». Мати загиблого поліцейського Світлана Бондарчук згадує, що її син із дитинства був дуже товариським, мав багато друзів та був душею будь-якої компанії: «Богдан змалечку був справжньою опорою для мене. Тому зараз без нього надзвичайно важко. Таких дітей, як мій син, мало. Коли вчився в школі, то був найкращим у класі. Активний, комунікабельний, брав участь в усіх шкільних заходах. Від батька йому передалася любов до техніки. Здавалося, те, що не повинне рухатися, у нього рухалося і працювало. Дійсно, мав золоті руки — всі ремонти робив сам. Щойно приїжджав до мене у село, одразу ж під двором збиралося кілька автівок — усім треба до Богдана. Комусь щось полагодить, комусь допоможе чи підтримає порадою. До нього завжди тягнулися люди. Тому це втрата не лише для мене, а для всього нашого села. Для кожного, хто його знав». Світлана Володимирівна каже, що Богдан багато разів був у гарячих точках на Сході, брав участь у ризикованих та небезпечних поліцейських операціях. «Він жив службою, це було його покликання, — говорить мати героя. — Ще з 2014 р. у Богдана були ротації на Схід. Звісно ж, ми дуже переживали. Знали, що наш Богдан ніколи не ховався за спинами інших. Коли був на позиціях, то зв’язку з сином не було по кілька днів. Це було справжнє щастя — дочекатися дзвінка і нарешті почути рідний голос. За 20 років його служби багато було складних ситуацій, але Богдан особливо не ділився подробицями. «Все добре, мамо», — відповідав так на всі розпитування. Розумію, що треба триматися і жити заради онуків. Але інколи душа не витримує... Це дуже важко — переживати таку втрату». Богдан був одним із кращих у підрозділі й до кінця залишився вірним присязі. «Він завжди міг підставити дружнє і надійне плече. Ми знали: якщо на завдання виїжджає Богдан, воно буде виконано на 100%. Наш святий обов’язок — помститися ворогу за смерть нашого побратима Богдана. І ми це неодмінно зробимо», — говорить колега загиблого КОРДівця. Усі 20 років пліч-о-пліч із Богданом ніс службу у спецпідрозділі поліції його побратим Сергій. «Разом ми заступали в групу швидкого реагування, виїжджали на затримання небезпечних злочинців, — розповідає Сергій. — Під час служби завжди підтримували один одного. З 2014 р. наш підрозділ був на Сході. З Богданом ми спільно виконували бойові завдання. Богдан захоплювався спортом, був професійним стрільцем. Чудово володів різними видами зброї: від короткоствольної до снайперських гвинтівок. Дуже влучно і швидко стріляв. Богдан брав участь у змаганнях зі стрільби, неодноразово представляв Чернігівщину. Завдяки йому наша область часто входила до 10-ки кращих в Україні». «Для мене він був не лише колегою, а й другом. Разом проводили вільний час, вихідні. Богдан був чудовою людиною. До нього часто зверталися по допомогу і він нікому не міг відмовити. За що б він не взявся — все виходило. Дивувало те, що його ніхто цього не навчав і не показував. Наприклад, ремонт у квартирі з нуля зробив сам, я дивувався, як майстерно і красиво все вийшло. Я завжди намагався брати з нього приклад. У складних чи кризових ситуаціях Богдан завжди зберігав рівновагу, був спокійний і витриманий. У нього дійсно було чому повчитися. Богдан — приклад справжнього офіцера і захисника», — згадує його друг і колега з КОРДу Олександр. Спецпризначенець поліції Чернігівщини Богдан Бондарчук героїчно загинув 13 лютого 2023 р. під час оборони м. Бахмут Донецької області унаслідок удару реактивної артилерії російських військ. За мужність, самовіддані дії, виявлені під час виконання службових завдань із забезпечення захисту незалежності та територіальної цілісності України, Бондарчука Богдана Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).