Уманський Денис Дмитрович
12 червня 1998 – 9 серпня 2023Донецька обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Розвідник Денис Уманський загинув 9 серпня 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Водяне на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл. Йому тепер назавжди 25 років. Денис народився у м. Добропілля Донецької області. Закінчив Білицьке професійно-технічне училище. Потім вирішив піти на військову службу за контрактом до ЗСУ. Брав участь в АТО / ООС на Донбасі. Після закінчення контракту поїхав працювати до Польщі. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину, щоб стати на її захист від окупантів. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Брав участь у боях за Херсонщину й Донеччину, зокрема воював під Бахмутом, Вугледаром і Донецьком. У травні 2023 р. одружився. Мав багато планів на життя, яким не судилося здійснитися. «Добра, чуйна, весела людина, яка завжди користувалася повагою серед товаришів», — так відгукуються побратими про Дениса. Завжди був у бойовому дусі, не боявся нічого. «Веселий, завжди усміхнений хлопець втратив життя, його серце перестало битися. Єдиний син, коханий чоловік та надійний друг — тяжка втрата для всіх близьких, знайомих… А для матері — вічний біль втрати та сліз. Спочивай з миром. Хай рідна земля, за яку ти поклав життя, буде для тебе пухом. А ти будеш вірним янголом-охоронцем для матері та дружини, міцним крилом і помічником з небес для товаришів», — написала про Дениса його дружина Катерина. «Син проживав 1 день за рік. Захоплювався комп'ютерами, з дитинства хотів бути програмістом, писав програми. Був добрим, чесним, відвертим. Нікого і нічого не боявся. Любив свою Україну. Коли вирішив на початку війни поїхати воювати, я запропонувала волонтерити, а він відповів: «Як я можу бути в Польщі, коли мої хлопці з Харкова, Житомира воюють? Що я скажу своїм дітям?». А тепер у мене немає сина і ніколи не буде онуків...», — сказала Олена Уманська, мама Дениса. Поховали захисника у рідному місті. У нього залишилися мама, дружина, інші рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'