Безрукавий Денис Костянтинович

Безрукавий Денис Костянтинович народився 5 лютого 1985 р. у м. Маріуполь Донецької області. У 2004 р. закінчив Маріупольське державне музичне училище, у 2011 р. — Бердянський університет менеджменту і бізнесу. У листопаді 2017 р. приєднався до лав Державної служби України з надзвичайних ситуацій і став водієм відділення спеціалізованих автомобілів аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Донецькій області. Через військову агресію російської федерації проти України з 2 березня 2022 р. м. Маріуполь опинилося в облозі, перебувало під постійними артилерійськими обстрілами та авіаударами. У місті було знищено об'єкти критичної інфраструктури, не було зв’язку, водо-, тепло-, газо-, електропостачання. Рятувальники надавали допомогу містянам та евакуйованим із прилеглих населених пунктів. Денис цілодобово допомагав цивільним, брав активну участь у підвезенні води з природних джерел, в евакуації людей до укриттів у безпечніших районах міста. Ці заходи врятували не одне людське життя. 15 березня 2022 р. під час чергового виїзду для надання допомоги цивільному населенню броньований автомобіль, за кермом якого перебував Денис, прицільно обстріляли російські військові. Надзвичайник отримав травми, несумісні з життям, і загинув на місці. До останнього подиху він рятував людей. Багато добрих і позитивних спогадів про Дениса залишилося серед колег, які пам’ятають його як відповідального, кмітливого та доброзичливого чоловіка, який завжди посміхався. Відповідальність та безмежна любов до маленького сина визначали Дениса й як зразкового батька та чоловіка. «Я знав Дениса з 2017 р., він працював старшим водієм у частині транспортного забезпечення. Був чесним та гарним хлопцем, ввічливим і поважним, на нього завжди можна було покластися. Завдання будь-якої складності виконував на максимум. На жаль, так сталося, що Денис загинув у Маріуполі, рятуючи людей. Дуже шкода, що родина ДСНС втратила такого співробітника», — згадує друг та колега Віталій Цибулін. «Мужній, порядний і надійний хлопець. Коли в Маріуполі ми з ним виїжджали на ліквідацію наслідків ворожих обстрілів, я був упевнений, що ми зробимо все, що в наших силах, та виконаємо всі поставлені завдання. Денис був спокійним і стриманим, незалежно від того, яку саме роботу виконував: чи то надавав домедичну допомогу, чи то перевозив поранених, чи то евакуйовував мирних мешканців в укриття. Попри тяжку ситуацію, в якій опинилися всі маріупольці через постійні обстріли та блокаду міста, Денис залишався людиною та завжди намагався допомогти кожному, кого ми зустрічали», — розповідає товариш по службі Ярослав Гуменюк. Відданість справі, мужність та відвага Дениса є прикладом для всіх рятувальників. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і колег по службі.