Коверега Дмитро Борисович (Тихий)
6 жовтня 1986 – 19 березня 2023Чернівецька обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 36-річний солдат Дмитро Коверега (позивний Тихий) загинув 19 березня 2023 р. біля с. Гряниківка на Харківщині. Під час ворожого обстрілу він накрив собою побратима, врятувавши йому життя. Дмитро народився в с. Шилівці Чернівецької області. Закінчив місцеву школу. Працював на власному господарстві. У вільний час любив рибалити та займатися садівництвом. Після одруження переїхав до с. Грозинці Чернівецької області. Разом із дружиною виховував доньку. 28 лютого 2022 р. Дмитро добровільно був мобілізований до лав Збройних сил України. Приєднався до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Обійняв посаду стрільця-снайпера і вирушив на передову. Тихий брав участь у боях за Сєвєродонецьк та Лисичанськ на Луганщині, був на Донеччині, штурмував ворожі позиції. «Мій батько був справжнім воїном, прикладом справжнього чоловіка. Завжди позитивний та радісний. Дуже сильно любив нас із мамою… Ти прожив 36 років, твоє життя так рано забрала ця війна… А в мене вона забрала найкращого та найдобрішого у світі татка… Тебе представили до нагороди від Зеленського, журналісти просять розповісти про тебе все, що ти пройшов. Я знаю, що ти не любив цього і просив не робити цього при житті, але я розповіла. Щоб всі знали про нашого з мамою Героя. Я хочу, щоб про це знав увесь світ. Нам не потрібна ця нагорода, нам потрібен живим тільки ти, тату. Ти завжди казав нам: «Тримайтеся, дівчата мої». Без тебе нам із мамою дуже важко, та ми будемо робити це заради тебе. Ми любимо тебе і сподіваємося, що «там» тобі добре. Найголовніше, що ти в безпеці», — написала донька загиблого воїна Катерина. «Він із тих людей, яким небайдужа доля України. Діма вмів воювати, не знав страху. Пам'ятаю його коронну фразу: «Нема питань». І неважливо, якої складності буде завдання. Сміливо брався за ризиковані завдання, особливо якщо йшлося про те, щоб комусь допомогти, прикрити чи витягти. Дуже любив свою сім'ю, із захопленням розповідав про сад, любив свою країну і віддав їй найдорожче. Він із тих хлопців, обличчя і голос яких будеш пам'ятати все життя», — написав побратим Тихого. Поховали Дмитра в с. Грозинці Чернівецької області. Вдома на нього чекали дружина Ольга та 15-річна донька Катерина.Платформа пам'яті 'Меморіал'