Пономарчук Дмитро Ігорович (Будьоний, Літун)

Солдат Дмитро Пономарчук (позивний Будьонний) загинув 5 грудня 2022 р. поблизу м. Торецьк на Донеччині. У нерівному бою з російською ДРГ під обстрілом артилерії, мінометів, танків і безпілотників боєць дістав смертельне поранення. Йому назавжди 42 роки. Дмитро народився і жив у Києві. Закінчив Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. Був активним учасником Революції гідності, звідти пішов захищати Україну. Пройшов пекло Дебальцевого. За станом здоров'я був демобілізований у 2015 р. «Жив доволі простим життям, був невибагливим у побуті, задовольнявся малим. Але його очі полум'яніли, коли мова заходила про Україну. Вступивши до Дніпровської флотилії українського козацтва, він ходив під вітрилами і на веслах до Чорного моря. Навчився жити за козацьким чином. Понад 20 років займався бойовим спасом. Умів виживати в дикій природі. Дуже любив коней, його слухались найбільш норовливі тварини. Опанував джигітовку. Боявся висоти, але щоб подолати страх, навчився стрибати з парашутом і літати на дельтаплані. У душі Дмитро був великим мрійником і дуже відчував красу природи. Ці відчуття відтворював у своїх картинах і скульптурах», — так описали загиблого у Київському ліцеї податкової та рекламної справи № 21. 24 лютого 2022 р. Дмитро знову став на захист України. Служив у 101-й бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ. Брав участь в обороні рідної столиці, потім захищав Київську область, а згодом — північний кордон України. Після навчання у Великій Британії поїхав боронити Донеччину. Там прийняв свій останній бій. Поховали Дмитра на Берковецькому цвинтарі у Києві. У воїна залишилися батько Ігор, мама Валентина, рідні та безліч друзів. Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.