Бочарников Дмитро Миколайович (Кайман)

28-річний капітан Дмитро Бочарников, позивний Кайман, загинув 7 вересня 2022 року під час звільнення від окупантів Харківщини. За кілька днів до цього українські оборонці почали контрнаступ, поступово звільняючи населені пункти області. 6 вересня почали розбивати позиції ворога під містом Балаклія. Наступного дня звільнили ще декілька сіл і частину траси М-03, зайнявши околиці міста. Втім для Дмитра ця військова операція стала останньою. А 8 вересня над Балаклією замайорів український стяг. Дмитро народився у місті Павлоград Дніпропетровської області. Навчався в Академії національної гвардії України в Харкові. На службу до лав Нацгвардії пішов молодшим лейтенантом. Любив свою работу. Під час повномасштабної війни Кайман служив начальником штабу у 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. З перших днів вторгнення разом із підрозділом продовжував боронити рідну країну від російських окупантів. «Кайман був надзвичайно сміливим. Нічого не боявся та завжди був прикладом для своїх бійців, командиром, на якого рівнялися. Для декого із них був надійним другом, на якого завжди можна було покластися», – сказав побратим. «Мій коханий чоловік був справжнім командиром… Він казав, що побратими – то його «організм». Мені він завжди говорив: «Ніколи нічого не бійся, мала, все буде Україна», – розповіла дружина офіцера. За час військової кар'єри Кайман отримав багато нагород. Зокрема, нагрудні знаки «За доблесну службу», «Знак пошани», медалі «Учасник бойових дій», «Операції об'єднаних сил», «За участь в антитерористичній операції» та орден Данила Галицького, який отримав після боїв за Рубіжне на Луганщині. А вже посмертно офіцер нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали Дмитра у рідному місті. Вдома на нього чекали дружина Євгенія та донька Єва.

Бочарников Дмитро Миколайович (позивний Кайман) народився 24 січня 1994 р. у м. Павлоград Дніпропетровської області. У дитинстві захоплювався футболом. Після закінчення Павлоградської школи № 6 вступив до Академії національної гвардії України у м. Харків. На службу до лав Нацгвардії пішов у званні молодшого лейтенанта. Дмитро любив свою роботу. Після навчання пройшов відбір до бригади швидкого реагування НГУ. Із 2016 р. брав участь в АТО, ООС на Донбасі. Отримав позивний Кайман. У 2019–2020 рр. у підрозділі Каймана не загинув жоден боєць, поки вони перебували на позиції на ротному опорному пункті на Світлодарській дузі. Під час повномасштабної війни Кайман обіймав посаду начальника штабу 2-го батальйону оперативного призначення 4-ї бригади оперативного призначення ім. Героя України сержанта Сергія Михальчука. Із перших днів російського вторгнення разом із підрозділом продовжував боронити рідну країну від окупантів. Брав участь у боях за міста Щастя, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ. 6 вересня 2022 р. сили оборони почали розбивати позиції ворога під м. Балаклія Харківської області. Наступного дня звільнили ще декілька сіл і частину траси М-03, зайнявши околиці міста. 28-річний капітан Дмитро Бочарников разом зі своїм побратимом загинув 7 вересня 2022 р. під час звільнення від окупантів Харківщини, на початку контрнаступу на Харківському напрямку. Того дня близько 5.30 російські війська нанесли авіаудар по будівлі, в якій перебували українські оборонці. Дмитро дістав смертельні поранення. А вже 8 вересня 2022 р. над Балаклією замайорів український стяг. Поховали Дмитра у м. Павлоград Дніпропетровської області. За час військової кар'єри Кайман отримав чимало нагород. Зокрема, нагрудні знаки «За доблесну службу», «Знак пошани», орден Данила Галицького, який Дмитро отримав після боїв за м. Рубіжне на Луганщині. А вже посмертно офіцер був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. На честь Дмитра назвали вулицю у рідному Павлограді. На алеї Пам’яті встановлено меморіальну дошку та висаджено дерево. У м. Буча Київської області на алеї Героїв розміщений білборд із історією і фото Дмитра Бочарникова.