Шустов Дмитро Михайлович

ШУСТОВ Дмитро Михайлович народився 26 січня 1979 року на Одещині. У 2013 році закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. За час проходження військової служби головний сержант Шустов Дмитро Михайлович зарекомендував себе з позитивної сторони, як відповідальний та сумлінний військовослужбовець. З почуттям патріотизму ставився до виконання покладених на нього завдань щодо захисту інтересів України. Своєю службовою діяльністю вносив значний вклад у здійснення заходів щодо захисту Державного суверенітету, забезпечення територіальної цілісності та національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Луганській та Донецькій областях. В 2019 році Дмитро добровільно уклав контракт з Державною прикордонною службою України, щоб захищати кордони України. В лютому 2023 року, проходячи військову службу в 25 прикордонному загоні (Одеська область), військовослужбовець прийняв рішення перевестись для подальшого проходження служби до 3 прикордонного загону, щоб боронити Батьківщину в східних областях. В складі прикордонної комендатури швидкого реагування № 2 головний сержант Шустов Дмитро мужньо та героїчно виконував бойові завдання по обороні міста-фортеці Бахмут Донецької області. 5 квітня 2023 року прикордонник разом з побратимами закінчували чергування на спостережному посту «Індус» в районі н.п. Григорівка Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області. Під час зміни наряду противник перейшов в наступ застосовуючи танкові та артилерійські обстріли. Прямуючи до укриття Дмитро наступив на протипіхотну міну. В результаті підриву на міні прикордонник отримав численні поранення. Побратими надали йому першу медичну допомогу та доставили до шпиталю. 12 квітня 2023 року головний сержант Шустов Дмитро Михайлович помер в шпиталі від отриманих поранень. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі головного сержанта Шустова Дмитра Михайловича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).