Бабіч Дмитро Олександрович (Величар Запорожець)

Захисник Маріуполя Дмитро Бабіч (позивний Величар Запорожець) загинув 15 квітня 2022 р. унаслідок ворожого авіаудару по заводу «Азовсталь». Воїну був 41 рік. Дмитро народився і жив у м. Запоріжжя. Займався фізичною підготовкою, відвідував патріотичні табори, згуртував навколо себе місцеву молодь — проводив з нею військові тренування на о. Хортиця. Очолював у місті ВГО «Патріот України». Брав активну участь у мітингах та патріотичних заходах. Був одним із організаторів богославлення і свят рідновірів на о. Хортиця. Займався реалізацією виробів із дерева й металу. Виготовляв кулони, символіку та обереги за мотивами археологічних знахідок. За словами друзів, до війни з росією Дмитро готувався з 2005 р., тренувався сам і тренував інших. Застосовував для цього козацькі практики. Брав активну участь в Революції гідності. У 2014 р. пішов добровольцем на війну, вступив до лав полку «Азову». Окрім бойової справи, як технічний фахівець відповідав за зв'язок. «Він вкрай рідко брав військову відпустку, а коли приїздив, то обов'язково відвідував усі українські заходи, які були в місті. Якщо було рідновірське свято, то Величар був серед організаторів», — згадує друг загиблого Світовит Пашник. Із 2014 р. Величар вже не повертався до цивільного життя, вважаючи захист країни своєю місією. 24 лютого 2022 р. Дмитро перебував у Маріуполі. До останнього подиху жив як воїн, присвятивши своє життя боротьбі за вільну Україну. «Це абсолютно військова людина, яка була віддана своїй справі. Він жив заради перемоги. Відмовлявся ходити у відпустки й майже не мав цивільного одягу. Він рідко відкривався, ніколи не скаржився й нічого не боявся», — розповідає командир Мольфар. Прощання з воїном відбулося у Київському крематорії. Духовний обряд поховання проходив у Запоріжжі, на о. Хортиця. У Дмитра залишилися батьки, сестра та племінник. Посмертно штаб-сержант Дмитро Бабіч був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За військову службу Україні».