- Укр
- Англ
Кочетков Дмитро Олександрович (Дейдж)
28 липня 1979 – 19 квітня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» II ступеня (посмертно)

Біографія
Дмитро Кочетков народився 28 липня 1979 року в селищі Буди на Харківщині. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Харківському автотранспортному технікумі. Ще зі шкільних років захоплювався альпінізмом: був членом Харківського клубу альпіністів. Він здійснив багато сходжень, зокрема на Казбек. З 2015 року ніс військову службу в зоні АТО на Донбасі, служив у лавах ОЗСП в/ч 3057. Брав участь у Широкинській операції. Служив у медичній частині, евакуював поранених побратимів з поля бою, неодноразово був нагороджений. Утім, про його смерть стало відомо лише на початку травня 2022 року. Про втрату повідомив президент Федерації альпінізму та скелелазіння Харківської області Геннадій Копейка. В березні 2022 року нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня, але не встиг його отримати. У середині травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня посмертно. Жив та навчався в місті Харків в школі N54. Після школи навчався в Харківському автотранспортному технікумі. Захоплювався альпінізмом з юних років. Піднявся на багато гірських вершин. Бував в горах Грузії, Киргізії, Кавказу, Казахстану та України. Пізніше, після тяжкої травми, став також бігати марафони. Починаючи з 2014 року допомагав полку Азов визволяти Маріуполь. Спершу як волонтер, а з 2015 року на постійній основі. З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України захищав Маріуполь, займався евакуацією поранених та загиблих побратимів під обстрілами загарбників. Загинув 19 квітня 2022 року на Азовсталі від пулі снайпера при виконанні бойового завдання, прикрив собою побратима. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" 2 степеня. Має численні нагороді як за заслуги в спорті, так і за участь в бойових діях при захисті Батьківщини. На його честь названо вулицю в Харкові.Військова служба
Старший солдатМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Захисник «Азовсталі» Дмитро Кочетков, позивний Дейдж, загинув 19 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя від російських окупантів. Йому було 42 роки. Дмитро народився у смт Буди Харківської області. Закінчив Харківський автотранспортний технікум. З юних років захоплювався альпінізмом, підкорив багато гірських вершин. Любив природу, дітей, займався спортом. З 2015 року служив у лавах полку «Азов», який згодом став частиною НГУ. Брав участь у Широкинській операції та АТО\/ ООС на Донбасі. Служив у медичній частині, евакуював поранених побратимів з поля бою. Мав багато нагород. З початком повномасштабної війни Дейдж обороняв Маріуполь від російських військових. У березні був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, але не встиг отримати. І вже посмертно старший солдат Кочетков нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня. «На жаль, ще один мінус у Харківському клубі альпіністів… У Маріуполі загинув Дмитро Кочетков. 6 квітня оновив свій профіль у ФБ новою світлиною, а 19-го загинув... Сильний, справжній! Останнє повідомлення від Дмитра було 16 квітня: «Мариуполь на связи: мы окончательно закрепились оставшимися силами в крайнем заводе-укрепрайоне и готовы ко всему. Стараемся как можем, скоро 2 месяца в полной блокаде». Пам'ятатимемо завжди!» – написав Геннадій Копєйка. «Діма був доброю мудрою світлою людиною. Він був сильним, душею! Справжнім. Вмів розважити кожного. Він любив гори, ходив по горам, любив бігати й досяг крутих результатів, він поважав всіх людей, любив людей, своїх друзів. Біль…» – написала Євгенія Лемець. «Він живий у нашому серці і буде жити поки ми дихаємо! А на правому плечі броніка маркером намалював гори, його вершина ще попереду!» – написала Наталя Борисенко.Платформа пам'яті 'Меморіал'
- Кочетков Дмитро Олександрович народився 28 липня 1979 р. у с. Буди на Харківщині. Проживав у м. Харків, навчався у харківській школі № 54. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Харківському автотранспортному технікумі. Ще зі шкільних років захоплювався альпінізмом: був членом харківського клубу альпіністів. Він здійснив багато сходжень, зокрема на Казбек. Бував у горах Грузії, Киргизстану, Кавказу, Казахстану та України. Після тяжкої травми став також бігати марафони. Починаючи з 2014 р., допомагав як волонтер визволяти м. Маріуполь. З 2015 р. проходив військову службу в зоні проведення АТО на Донбасі, служив у лавах ОЗСП «Азов». Брав участь у Широкинській операції. Служив у медичній частині, евакуйовував поранених побратимів із поля бою, неодноразово був нагороджений. Із початком повномасштабної війни Дмитро обороняв м. Маріуполь від російських військових. Загинув 19 квітня 2022 р. від кулі снайпера під час виконання бойового завдання на «Азовсталі», прикривши собою побратима. Утім, про його смерть стало відомо лише на початку травня 2022 р. Про втрату повідомив президент Федерації альпінізму та скелелазіння Харківської області Геннадій Копейка. «У Маріуполі загинув Дмитро Кочетков. 6 квітня оновив свій профіль у ФБ новою світлиною, а 19-го загинув... Сильний, справжній! Останнє повідомлення від Дмитра було 16 квітня… Пам'ятатимемо завжди!», — написав у соцмережі Геннадій Копейка. «Діма був доброю, мудрою, світлою людиною. Він був сильним душею! Справжнім. Вмів розважити кожного. Він любив гори, ходив по горах, любив бігати й досяг крутих результатів, він поважав усіх людей, любив людей, своїх друзів. Біль…», — зазначила Євгенія Лемець. «Він живий у нашому серці і буде жити, поки ми дихаємо! На правому плечі броніка маркером намалював гори, його вершина ще попереду!», — написала Наталя Борисенко. У березні 2022 р. Дмитро Кочетков був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, але не встиг його отримати. У середині травня 2022 р. за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Кочеткова Дмитра Олександровича нагороджено орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).Книга пам'яті органів системи МВС