Кадуков Дмитро Сергійович
13 серпня 1996 – 27 січня 2023Донецька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Десантник Дмитро Кадуков загинув 27 січня 2023 р. під час оборони Донеччини від окупантів. Поблизу с. Торське воїн потрапив під ворожий артилерійський обстріл та дістав смертельні поранення. Йому було 26 років. Дмитро народився у м. Костянтинівка Донецької області. У дитинстві був кмітливим, допитливим, добрим і дуже працьовитим хлопчиком. Закінчив місцеву школу № 5 і вступив до Костянтинівського технікуму Луганського національного аграрного університету. У 2015 р. продовжив навчання вже у Харківському національному аграрному університеті імені Василя Докучаєва за спеціальністю «Агрономія». Пройшов строкову службу при Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ». У вільний час любив читати, займався велоспортом, волейболом, віддавав перевагу екстремальним видам відпочинку. Був нумізматом, захоплювався аніме. Був активним учасником музичного фестивального життя України. Полюбляв тварин, квіти і мандри. Мріяв відвідати Японію, зайнятися розведенням єнотів і відкрити крафтову пивоварню. На момент повномасштабного вторгнення окупантів Дмитро жив і працював у Польщі. Але повернувся на Батьківщину, щоб стати на її захист. 1 березня 2022 р. він приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади та вирушив на передову. «Діма завжди був вільним, самодостатнім і незалежним. Братик був найдобрішою людиною. Чесний і відкритий. Ніколи не мислив стереотипами та завжди вірив у людей. Оптимістичний і веселий. Завжди поряд, навіть на відстані. Завжди підтримає, вислухає, допоможе. З самого його народження ми були разом. Тепер наче частина мене померла разом із ним. Ми дуже сумуємо за нашим сином, братом, дядьком і другом», — розповіла сестра полеглого воїна Ірина. «Дмитро був сміливим і завжди позитивним. Авантюрист. Багато де бував і ще планував об'їздити весь світ. Нічого не боявся і загинув, як герой», — додала подруга Юлія Терещенко. Поховали воїна на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища у м. Кропивницький. У Дмитра залишилися батьки, сестра та племінниця.Платформа пам'яті 'Меморіал'