Щербінін Дмитро Сергійович (Камаз)

23-річний старший солдат Дмитро Щербінін (позивний Камаз) загинув 12 вересня 2022 р. у бою з окупантами біля с. Новомихайлівка на Донеччині. Дмитро народився і жив у Миколаєві. У дитинстві займався вільною боротьбою, брав участь у змаганнях, займав призові місця. Мріяв досягти успіхів у ММА. Після школи здобув фах слюсаря у Миколаївському ПТУ. Рано почав працювати, оскільки завжди хотів бути самостійним і забезпечувати себе. Мріяв про службу в десантних військах, тому після строкової служби вирішив укласти контракт із ДШВ ЗСУ. 21 червня 2021 р. Дмитро став бійцем 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обійняв посаду старшого навідника. Згодом вирушив для виконання бойових завдань на територію проведення ООС. Повномасштабну війну Дмитро разом із побратимами зустрів на позиціях біля м. Щастя на Луганщині. З перших днів вторгнення десантники продовжували боротьбу з російськими окупантами на Донбасі. «Ніколи нічого у мене не просив, сам заробляв собі на життя. Він був дуже наполегливим і завжди отримував те, що хотів. Коли пішов в армію, одразу вирішив, що це буде десант. Його не зразу прийняли, були перешкоди, та він говорив: тільки десант. Як же він радів, коли його взяли. Він полюбив десант усім серцем. Перший стрибок... Він так радів! Дмитро був дуже веселим, справедливим, добрим і життєрадісним, завжди діяв по совісті та за покликом серця, підтримував тих, кому це було потрібно. Я знаю, що виховала мужнього, порядного чоловіка, справжнього героя. Його дуже цінували і поважали друзі, товариші, співробітники, побратими. Пишаються, що знали його особисто. Він мріяв про своє житло, у нас його ніколи не було... Мріяв після війни поїхати разом на відпочинок. Мріяв про діточок. А я мріяла про онуків (казав, що їх буде двоє). Це так боляче. Все на світі готова віддати, щоб почути, що сталася страшна помилка і мій синочок живий. Зв'язок із ним зник 10 вересня, про загибель нам одразу не повідомляли, сказали, що вважається зниклим безвісти. Шукали три місяці. Я вже сама вийшла на морг, де було його тіло. 29 листопада прийшло сповіщення про збіг ДНК. Поховали 7 грудня 2022 р. поряд із дідусем. Досі не віриться, що так сталося», — розповіла мама загиблого Ганна. Поховали Дмитра у рідному місті. Вдома на нього чекали мама і сестра.