- Укр
- Англ
Грабко Дмитро Васильович
8 червня 1997 – 9 травня 2023Чернівецька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Дмитро Грабко загинув 9 травня 2023 р. біля с-ща Спірне на Донеччині. Коли група захисників поверталася з бойового завдання, в їхній автомобіль влучила ворожа ракета. Через місяць бійцю мало виповнитися 26 років. Дмитро народився і жив у с. Рідківці Чернівецької області. Закінчив там школу. У 2016 р. здобув фах верстатника широкого профілю у Чернівецькому професійному машинобудівному ліцеї. Закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за спеціальністю «Фізична культура». Під час навчання в університеті проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України. Займався футболом, тренував дітей, був воротарем футбольного клубу «Рідківці». Завжди був активним, любив навчатися нового. Під час повномасштабного вторгнення хлопець добровільно став на захист Батьківщини. Приєднався до лав Національній гвардії України. Служив у 14-й бригаді оперативного призначення імені Івана Богуна. «Людина — світле сонечко, яка завжди підтримувала й допомагала іншим. У нього були золоті руки та мегамозок, він швидко вирішував проблеми та генерував нові ідеї. Молодий, перспективний, мав багато планів і мрій. Коли розпочалась війна, Дмитро волонтерив, допомагав сім'ям, які приїздили в нашу область. А потім вирішив записатися добровольцем. Не хотів залишатися в тилу, рвався на передову, попри всі прохання рідних. Будучи молодшим сержантом, він намагався покращувати свої навички та знання. Пройшов навчання на бойового медика взводу, здобув посаду навідника-оператора БТР-80. Але на цьому не зупинився, продовжував навчатися на зовнішнього пілота — оператора безпілотних літальних апаратів. Він любив Україну, любив людей, які тут живуть, тому вважав своїм обов'язком будь-якою ціною перемогти у цій війні. Заради цього віддав своє життя. Діма — найкращий син, люблячий брат, турботливий дядько, вірний друг, сміливий Воїн… Наш Герой, який віддав своє життя заради рідних, заради перемоги, заради свободи», — розповіла рідна сестра загиблого Марія. Поховали героя у рідному селі. У Дмитра залишилися батьки та сестра. Посмертно Дмитро Грабко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та почесною відзнакою «За заслуги перед Буковиною».Платформа пам'яті 'Меморіал'