- Укр
- Англ
Коломієць Дмитро Валерійович (Colombo)
5 грудня 1973 – 24 лютого 2022Київська обл. – Хмельницька обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 24 лютого 2022 р. загинув льотчик-винищувач Повітряних сил ЗСУ Дмитро Коломієць. Він одним із перших зустрів ворога і з самого ранку вступив у повітряний бій з російською авіацією на Хмельниччині. Дмитро відвернув на себе вогонь, що дозволило врятувати побратимів. Однак сам був збитий літаком окупантів. Пілот свідомо пішов на смерть. За свій подвиг офіцер посмертно удостоєний звання «Герой України». Дмитро народився у м. Біла Церква на Київщині. Вибір професії для нього був очевидним. Батько — військовий льотчик, а бабуся служила в зенітних військах. Дмитро мав чимало захоплень: музика, байдарки, техніка. Та на першому місці завжди були літаки. Тож коли хлопець упевнено подав документи до Чернігівського льотного училища, це нікого не здивувало. Вчився на відмінно, адже батько завжди казав, наскільки важливо в авіації бути професіоналом. Дмитро більш впевнено почувався за штурвалом та швидко став справжнім асом. Служив льотчик на Житомирщині, опанував літаки Су-27, МіГ-29, Л-39. «Мамині слова «Тато загинув за Україну» назавжди розділили моє життя на щасливе «до» та нестерпне «після». Тато віддав своє життя заради порятунку інших. Він був Героєм. Він є Героєм. Але я не хочу Героя, я хочу живого татка. Нічого не повернути. Тяжко. Як жити далі?», — говорить донька загиблого військовослужбовця Уляна. У Дмитра залишилися донька та дружина, з якою разом прожили 24 роки.Платформа пам'яті 'Меморіал'