- Укр
- Англ
Дмитро Володимирович. Момотюк
19 серпня 1991 – 24 серпня 2014Рівненська обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився в 1991 році у с. Берег на Рівненщині, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 51-ї окремої механізованої бригади ЗС України у званні солдата.
Загинув 24 серпня 2014 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
Похований на цвинтарі рідного села.
Указом Президента України № 311/2015 від 04.06.2015 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Військова служба
Солдат, Радіотелефоніст51 окрема механізована бригада- Беца Ігор
- Брик Дмитро
- Бугайчук Сергій
- Голяновський Руслан
- Данилевич Роман
- Крепець Леонід
- Лобжин Олександр
- Михальчук Віктор
- Мостика Андрій
- Оніщук Юрій (Лютий)
- Павляшик Микола
- Потапчук Станіслав
- Шепелюк Олексій
- Шилік Анатолій
Беца Ігор Миколайович7 січня 1978 – 24 серпня 2014Брик Дмитро Юрійович29 серпня 1993 – 24 серпня 2014Бугайчук Сергій Анатолійович28 вересня 1988 – 25 серпня 2014Голяновський Руслан Вікторович24 серпня 1982 – 24 серпня 2014Данилевич Роман Миколайович10 жовтня 1980 – 24 серпня 2014Крепець Леонід Петрович13 березня 1984 – 25 серпня 2014Лобжин Олександр Володимирович28 травня 1990 – 25 серпня 2014Михальчук Віктор Олексійович9 травня 1982 – 25 серпня 2014Мостика Андрій В'ячеславович18 червня 1985 – 24 серпня 2014Оніщук Юрій Віталійович (Лютий)27 квітня 1990 – 25 серпня 2014Павляшик Микола Анатолійович25 травня 1992 – 24 серпня 2014Потапчук Станіслав Володимирович16 червня 1992 – 25 серпня 2014Шепелюк Олексій Борисович19 травня 1977 – 25 серпня 2014Шилік Анатолій Вікторович16 вересня 1976 – 24 серпня 2014Загинув 24 серпня 2014 р. унаслідок вибуху вантажівки ГАЗ-66 із артилерійськими боєприпасами, по якій було завдано потужного удару супротивником, у районі с. Многопілля Амвросіївського району Донецької області.- Кладовище с. Берег (Смизька ТГ, Дубенський р-н., Рівненська обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
- Put a candle for me, mother Put a candle for me, mother… I will not return home, I will not drink tea with you, I will not hug your palms, You do not long for me, mother Even though I am dead in body – still alive in spirit. I had to be there, beloved, Standing on the front line. I wasn't alone There were friends, colleagues and my brothers. We fought not for merit But for the achievement of the goal. The goal - she was plain A cloudless sky and birdsong. But the gentle smell of St. John's wort blossoms, And a free sunrise from cursed enemies. But in an instant the dark sky turned black And a resounding cry was heard from everywhere, The ground under our feet was shaking, And fear to die simply disappeared. We will not return, we will not stand on our feet. But we believe that the time will come, When our sons, stopping at the edge of the road, Remember with their hearts the brave deeds. Light a candle for me, dear mother. No cry, even though you turned gray in a moment, For you, dear, I prayed the same way, For you, dear, and my heart aches. In your thoughts you hold me and wait But I have already gone to a better life… Live! Because you are still suffering here, But I have no desire either. I will return, I will look in your window, A tear will appear in my eye, Or maybe I will melt like a snowflake, And my heart will no longer be consumed by sorrowGoat E. M., Yemets L. E. - teachers of the technological department of the Myrohoshchan Agrarian College
Публікації
Ще не додано