- Укр
- Англ
Попченко Дмитро Володимирович (Ембер)
10 березня 1998 – 6 червня 2023Донецька обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
ЛейтенантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Лейтенант Дмитро Попченко (позивний Ембер) загинув 6 червня 2023 р. поблизу с-ща Опитне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, потрапив під мінометний обстріл. Побачивши пораненого побратима, одразу кинувся рятувати його. У цей момент дістав поранення, несумісні з життям. Захиснику назавжди залишилось 25 років. Дмитро народився і прожив усе життя в с-щі Олександрівка Донецької області. У 2020 р. закінчив Донбаську державну машинобудівну академію. Далі продовжив навчання на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету, де отримав звання лейтенанта. З самого дитинства дуже любив спорт, грав у футбол, волейбол, теніс, займався на турніках, брав участь в усіх змаганнях, займав призові місця. Також дуже любив комп'ютерні ігри. Із жовтня 2022 р. чоловік проходив службу у в/ч А4862, у квітні 2023 р. потрапив до 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля». Обіймав посаду офіцера-психолога. Свій позивний отримав на честь персонажа з його улюбленої комп'ютерної гри «Dota 2», тому що він був таким же спритним і невловимим, стрімко атакував усіх ворогів. «Не такої долі я хотіла своєму сину, але дякую Богу, що він у мене був, хоч і дуже мало. Вже минув час з його загибелі, а я все ще на нього чекаю. Він для мене живий. Він живе у моєму серці і буде жити завжди», — сказала мама загиблого Наталя. «Тебе вже стільки немає, а ми продовжуємо жити. Жити без тебе, плакати від горя і посміхатися, згадуючи моменти, пов'язані з тобою, бо ти був справжньою, доброю та чесною людиною, без лицемірства і фальші. Ти завжди міг вислухати і підтримати, а ще ти був справжнім патріотом, мав чітку позицію ще до повномасштабного вторгнення і довів не тільки словами, а й ціною свого життя, що ти готовий на все заради незалежності нашої країни. Ніколи не забудемо, ніколи цього не пробачимо», — додали його друзі. Поховали Дмитра в рідному селищі. У нього залишилися батько Володимир, мати Наталя, старша сестра Юлія, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'