Бєлофастов Геннадій Миколайович (Вальтер)

Геннадій «Вальтер» Бєлофастов народився 14 березня 1965 року в Києві. Строкову службу чоловік проходив у десантних військах. З 1993 року служив разом з братом у Національній гвардії. Згодом, після звільнення зі служби, працював в охоронній фірмі. Геннадій дуже любив свою сім’ю, дружину та двох дітей, постійно піклувався про них, згадують рідні. Любив футбол та активний спорт. У школі ходив на боротьбу, а вже у зрілому віці аби підтримувати себе у гарній фізичній формі виходив на пробіжки, підтягувався на турніках тощо. Тому, незважаючи на вік, займався спортом та підготовкою на рівні з юнаками. У вільний час Вальтер захоплювався риболовлею, ще до одруження чоловік жив на столичних Березняках, тож частенько виходив зі спінінгом на місцевий канал. На війну Геннадій пішов за покликом серця, бо не бачив іншого виходу з ситуації, яка склалась в його країні. Тож разом з братом 2014 року відправився воювати проти проросійських окупантів. Нажаль, 28 січня 2015 року виявився для Вальтера фатальним. Того дня проросійські терористи із самої ночі вели вогонь по українських позиціях поблизу селища Гранітне. Бійці «Азову» виїхали на передову, щоб відтягнути вогневий удар на себе та попередити жертви серед мирного населення. Почалась запекла артилерійська дуель. На жаль, під час бою друг Вальтер отримав смертельне поранення – величезний уламок прошив його наскрізь. Тоді ж загинув ще один боєць полку «Азов» - друг Бізон, а шестеро азовців зазнали поранень. Побратим Вальтера з позивним «Сварной» згадує: «Вальтер та Бізон служили у нашій мінометній батареї. Вальтера я знав трохи менше, тому що він прийшов пізніше, але за час нашого знайомства стало зрозуміло, що він – взірець справжнього, мужнього чоловіка. Вони докладали величезних зусиль, напружували усю свою волю, хоробро оберігаючи рідну домівку від небезпеки. Хлопці відчайдушно захищали свою неньку. Мені назавжди запам’ятаються Бізон та Вальтер як наставники, товариші і другі батьки, які навчили мене багато чого. А своїм життям та обставинами смерті ці двоє – приклад справжніх воїнів, які до кінця виконують свій обов’язок». 2 лютого 2015 року із загиблим на Сході України бійцем попрощалися на Майдані Незалежності у Києві. Поховали Вальтера на столичному Лісовому кладовищі. Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», Геннадій нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 9 грудня 2021 року у м. Києві, на фасаді будинку де жив воїн-доброволець ОЗСП “Азов” НГУ Генадій Белафастов за адресою Дніпровська набережна, 9а на честь відважного Героя відкрили меморіальну дошку.