Саралідзе Гіоргі (Гюрза-2)

Гіоргі Саралідзе був єдиною дитиною у родині, його мати походила з давнього княжого роду Багратіоні, вона була суддею Конституційного суду Грузії. За батьківською лінією всі були військовими — батько, дід, прадід. Батько загинув, відстоюючи незалежність Грузії під час грузинсько-абхазької війни (1992–1993 рр.), коли Гіоргі був ще підлітком. У 13 років Гіоргі вступив до Легіону грузинських соколів, у 15 — до Національної гвардії, де служив його батько. Закінчив розвідувальний факультет військової академії у Тбілісі, факультет контррозвідки турецької військової академії у Стамбулі, а також заочно — Тбіліський державний університет за спеціальністю «Право». Брав участь у миротворчих місіях у складі сил НАТО в Афганістані та Іраку, у серпні 2008 р. зі зброєю в руках захищав рідну землю від російських загарбників. Був нагороджений високою військовою відзнакою Грузії — орденом Вахтанга Горгасалі ІІ ступеня, яку з гордістю носив і в Україні. З 2014 р. у віці 37 років і у військовому званні підполковника він звільнився з військової служби у Збройних силах Грузії і став на захист України разом із невеличкою групою грузинських добровольців-інструкторів, що діяла у складі окремого загону спеціального призначення Національної гвардії України «Азов». Навесні 2015 р. брав участь у запеклих боях за с. Широкине, 18 квітня був тяжко поранений у бою, в якому загинув його побратим Георгі Джанелідзе (Сатана)(незважаючи на біль від ран, Гіоргі знайшов у собі сили, щоб взяти участь у прощальній церемонії). У Запоріжжі, де проходив лікування, він зустрів своє кохання… Йому лише з третьої спроби вдалося зареєструвати свій шлюб, навіть довелося сплачувати штраф за прострочений візит до Державної міграційної служби. Незважаючи на складність поранення (під час операції у столичному Інституті нейрохірургії з його тіла було видалено 14 дрібних осколків), Гіоргі рвався на фронт, а коли з'ясувалося, що «Азов» виведений з передової, у травні 2016 р. уклав контракт про проходження військової служби із командуванням 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Організував та очолив групу глибинної розвідки у 92-й бригаді, що складалася переважно з колишніх «азовців» та інших добровольців. Після ротації цього з'єднання, восени 2017 р., перевівся до 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух Опору» 57-ї окремої мотопіхотної бригади, оскільки не бажав «пропускати війну», перебуваючи на тилових базах і полігонах. Обіймав посаду старшого навідника гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Гіоргі був всебічно освіченою людиною, він чудово співав, напам'ять декламував вірші Шиллера, Данте і Руставелі, сам писав вірші та прозу, добре малював. Дружина якось занотувала його слова: «Від життя до смерті — лише секунда. У людини є два життя: одне — коли вона народилася і жила до смерті, друге — коли вона померла і залишила своє ім'я та спогади про себе. Якщо її пам'ятають різні народи, про неї пишуть пісні, на її честь називають дітей — людина живе вічно…». 9 грудня 2016 р., на 40-й день після загибелі Гіоргі, у запорізькому Палаці дитячої та юнацької творчості відбувся вечір пам'яті грузинського добровольця, полеглого за Україну, під час якого було презентовано названу на його честь і зареєстровану на сайті Міжнародного зіркового каталогу «Космос-Земля» зірку шостої величини «Генерал Гіоргі Саралідзе» у сузір'ї Діви (координати: # 13 33 09.18 # +05 51 10 86).