Степанюк Григорій-Гайк Давидович (Грифон)

Десантник Григорій-Гайк Степанюк (позивний Грифон) загинув 21 червня 2023 р. у бою на східному напрямку фронту. Виконуючи бойове завдання в районі с. Новомихайлівка на Донеччині, дістав смертельні поранення. Воїну назавжди 31 рік. Григорій-Гайк народився у м. Тирасполь (Молдова). У дитинстві переїхав із родиною до України. Жив на Хмельниччині. Після школи навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, де був одним із найкращих студентів. Мав багато захоплень: шахи, стрільба з лука, волейбол, футбол, легка атлетика. Любив подорожувати. Цікавився історією, археологією та географією, а також фінансами й економікою. За період військової служби до інтересів додалися вибухотехніка, аеророзвідка та медицина. Постійно займався саморозвитком і вдосконалював свої знання. Хотів опанувати мови програмування. За що би не брався, всюди досягав успіху. Григорій-Гайк любив життя і казав, що воно прекрасне. Після закінчення університету переїхав до Казахстану, де 8 років обіймав керівні посади. Після повномасштабного вторгнення російських окупантів чоловік повернувся до України та приєднався до ЗСУ. Військову підготовку проходив у Британії. Згодом поповнив лави 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де обійняв посаду старшого стрільця. Разом із побратимами боронив Донеччину. «Він був найкращим і люблячим чоловіком. Ми були всесвітом одне для одного, будували плани та мріяли, у нас все життя було попереду. Він мав бути чудовим батьком для наших дітей. Ми одружилися за декілька місяців до його загибелі. Після закінчення війни планували брати шлюб у Вірменському храмі у Львові, але, на жаль, не встигли. Чин прощання з Григорієм-Гайком відбувся саме в цьому храмі», — розповіла Ольга-Ніколь Цапенко. Поховали героя на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. У нього залишилися дружина Ольга-Ніколь, брат Сергій із дружиною Лілією та донькою Меланією, брат Богдан, бабуся Галина, тітка Анастасія, її діти: Максим, Іван та Анна, дядько Сергій, друга мама Олена, тітки Гаяне та Розана, сестра Наіра та племінниці Аріне, Нуне і Меліне, сестра Анна та брат Армен, а також багато близьких, яким він був як рідний. Посмертно солдат Григорій-Гайк Степанюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.