Свищ Ігор Петрович (Акела)

Старший солдат Ігор Свищ (позивний Акела) загинув 6 листопада 2022 р. під час ворожого штурму позицій поблизу с. Водяне на Донеччині. Життя захисника обірвав мінометний обстріл. Через три дні йому мало виповнитися 49 років. Ігор родом із с. Рубанівка Херсонської області. Жив на Полтавщині, у с. Корсунівка. Там закінчив школу. Згодом здобув вищу освіту в Полтавському педагогічному університеті імені Володимира Короленка. Працював учителем історії і географії у Корсунівській гімназії. У вільний час захоплювався туризмом. Був учасником Революції гідності, брав участь в АТО. Під час повномасштабної війни чоловік знову без вагань взяв до рук зброю, щоб захистити свою країну від ворога. Спочатку був у Полтавській ТРО, а пізніше став бійцем 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. Обіймав посаду старшого стрільця. Воював на Донеччині. «Патріот, захисник, справжній син України», — зазначила знайома загиблого Леся Паладич. «Є люди, як свічки, — згорають, відходять у небуття. Є люди, як зорі, — вони згасають, а світло, що дали, ще довго мандрує Всесвітами наших душ, нагадуючи кожному про себе. Саме таким був учитель історії Корсунівської гімназії, справжній патріот України Ігор Свищ. Його щира усмішка, непідробний оптимізм і віра в перемогу вселяли впевненість у завтрашньому дні. Керуючись почуттям громадянського обов'язку, Ігор Петрович ще у 2014 р. добровольцем пішов захищати територіальну цілісність нашої держави. З початком повномасштабної російсько-української війни, не вагаючись, став на захист рідної землі. Світлий образ Ігоря Петровича назавжди залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічна пам'ять Герою», — написали на сторінці Корсунівської гімназії. Поховали Ігоря в с. Корсунівка. Вдома на нього чекали мама, дружина і двоє дітей. Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.