Буренко Ігор Станіславович (Бурий)

Старший солдат Ігор Буренко (позивний Бурий) загинув на полі бою 30 червня 2024 р. поблизу м. Вовчанськ Харківської області. Захиснику назавжди залишилося 34 роки. Ігор народився у с. Рожнівка Чернігівської області. Із 1996 по 2006 рр. навчався в тамтешній середній школі. Зі шкільних років своє життя пов'язував із футболом. Його батько завжди мріяв, щоб син був футболістом. Хлопець брав участь у змаганнях. Школярем у складі команди «Темп» грав на чемпіонаті Ічнянського району з футболу, був чемпіоном Ічнянщини. Також грав у складі Рожнівської футбольної команди «Рожнівка-Агро». Після закінчення 10-го класу вступив до Броварського вищого училища фізичної культури, а потім навчався в Національному університеті державної фіскальної служби України, де здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Фінанси і кредит». Будучи студентом, завоював срібло на Чемпіонаті України з футболу та отримав звання кандидата в майстри спорту. Згодом, у 2011 р., допоміг стати чемпіоном району команді «МКК-Сінком», а у 2013 р. — чемпіоном і володарем кубка команді «Динамо-Ічня». Строкову службу проходив у в/ч А1479, а потім був зарахований на посаду пожежного. Згодом опанував спеціальність військового пожежника. Із 15 травня 2024 р. служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Обіймав посаду стрільця — помічника гранатометника. Продовжив грати у футбол та здобувати нагороди. «Ігор настільки сильно любив футбол, що навіть із собою на війну взяв свою футбольну форму», — розповіли про воїна в Ічнянській громаді. «Ігор мріяв про здорову дружню родину, про власне житло, він завжди говорив: я хочу, щоб у сина було своє гніздечко. Коли в Ігоря був вільний час, він проводив його з сім'єю. Віддавав всього себе синочку, адже для нього син був Усесвітом! Мріяв, щоб синок став великим футболістом. Ще він дуже любив готувати для сім'ї, завжди йому подобалось щось незвичайне. Приготування їжі — це була його стихія. Кожні вихідні він дивував нас своїми шедеврами. Він був і є у нашій пам'яті гарним чоловіком і прекрасним татом своїх дітей», — написала дружина Олена Буренко. Удома на захисника чекали батьки, сестра, дружина, син Станіслав і донька Любава.