Борисов Ігор Валентинович (Одеса)

Старший солдат Ігор Борисов (позивний Одеса) загинув 17 листопада 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Яковлівка Донецької області. Захисник дістав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїну було 48 років. Ігор народився в с. Олександрівка Одеської області. Після закінчення 8-річної школи вступив до Одеського технікуму зв'язку. Навчання не завершив, бо був призваний на строкову службу. Після демобілізації працював на різних роботах. Самостійно опанував зварювальну справу, любив робити ковані вироби. Жив із родиною на Івано-Франківщині, у с. Смодна. Любив працювати в саду, висаджував плодові дерева та виноград. Ходив із дітьми рибалити і збирати гриби. На другий день повномасштабної війни, 25 лютого 2022 р., Ігор був мобілізований до лав 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду старшого стрільця. «Ігор був коханим та люблячим чоловіком і батьком. У домі все робив сам, жодних будівельних майстрів не шукав. Мав багато друзів. 25 лютого його призвали на службу. І відтоді його вдома не було. Жив із надією, що скоро буде перемога. Сподівався, що йому дадуть відпустку. Але не судилося», — розповіла дружина загиблого. «Вічна пам'ять тобі, Ігорю. Ти назавжди будеш у нашій пам'яті героєм. Нехай земля тобі буде пухом», — написав знайомий загиблого Іван. Поховали військовослужбовця на Алеї Слави кладовища у с. Старий Косів Івано-Франківської області. Вдома на Ігоря чекали дружина Ольга і троє синів: Богдан, Андрій та Віктор.