Буховцев Ігор Валерійович (Прапор)

50-річний штаб-сержант Ігор Буховцев (позивний Прапор) помер 10 березня 2024 р. у Житомирській лікарні від захворювання, яке отримав під час проходження військової служби. Ігор народився у м. Бердичів Житомирської області. Навчався у школі № 5. Після 8-го класу вступив до Бердичівського машинобудівного технікуму, де здобув фах техніка-технолога холодильного, нафтового та хімічного машинобудування. У 1993 р. пішов навчатися до школи прапорщиків. За рік склав присягу. Строкову службу пройшов у Полтавському училищі зв'язку. Далі продовжував нести службу в різних військових частинах. Загалом мав вислугу 26 років військової служби. Брав участь в АТО. У 2017 р. вийшов на пенсію. Працював на будівництвах. Під час повномасштабного вторгнення, у травні 2022 р., чоловік добровільно був мобілізований до лав Збройних сил України. Спочатку служив у гарматному артилерійському дивізіоні в/ч А7113. У червні 2023 р. був переведений в інженерні війська до в/ч А4728. У лютому 2024 р. військовий був звільнений за станом здоров'я. «Мій чоловік був гарною людиною. Красень, веселий, кремезний добряк, люблячий чоловік та батько. Завжди поспішав на допомогу людям. Є ті, кому він врятував життя. Перед повномасштабним вторгненням ми сім'єю багато подорожували Україною. Він любив активний відпочинок на природі, завжди фотографував і милувався світлинами. Любив тварин, а вони — його, навіть є відео, як він годує кефіром їжака. В юності вдома розводив канарок. Дуже любив рибалити, збирати гриби. Насолоджувався контактом із природою. Був веселим, душею компанії, знав багато анекдотів. Побратими казали, що він зранку їм піднімає бойовий дух і покращує настрій своїми анекдотами. Відданий військовій справі, навчав молодих бійців, навчався сам і заохочував, мотивував бійців до захисту нашої країни… Вічна і світла пам'ять нашому захиснику. Доземний уклін і дякуємо за захист. Героям Слава!» — написала дружина військового Тетяна. Поховали Ігоря в Бердичеві. У нього залишились батьки, сестра, дружина і син.