Мунаєв Іса Ах'ядович

Був призваний на військову строкову службу, 2 роки воював в Афганістані. Згодом, перебуваючи на службі у центральній росії, обійняв посаду капітана ОМОну. Коли почалася 1-ша російсько-чеченська війна, Іса склав з себе повноваження і вирушив на захист своєї батьківщини. Йому одразу присвоїли звання майора Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія. Під час 1-ї російсько-чеченської війни Мунаєв був командиром 1-го штурмового батальйону ім. Лемі Мунаєва, мав звання полковника міліції. У роки між війнами керував ВВС Заводського району м. Грозний. У 1999 р. Аслан Масхадов призначив Мунаєва комендантом м. Джохар (колишній Грозний). Після початку 2-ї російсько-чеченської війни керував підготовкою Грозного до оборони. Завдяки вмілому керівництву, досвіду та інтуїції Іса зберіг загін під час виходу з Грозного — втрати в його загоні були мінімальні. Згодом, у 2001 р., генерал Іса Мунаєв був призначений командиром Південно-західного сектора оборони. Героїзм та мужність, які Іса проявив, захищаючи свою батьківщину зі зброєю в руках, були відзначені державними нагородами Ічкерії: орденом «Честь Нації» (чеченською Орден «Къоман Сий»), орденом «Герої Нації» (чеченською Орден «Къоман Турпал»), орденом «Захисник Вітчизни» (чеченською Орден «ДаймехканбIаьхо»), медаллю «Захисник міста Грозного» (чеченською Мидал «Грозний гIалин бIаьхо»). Після важкого поранення у 2007 р. був вивезений із Чечні. Отримав політичний притулок у Данії, вів активну суспільно-політичну діяльність щодо висвітлення воєнних злочинів росії на Кавказі. Упродовж 5 років перебування в європейській країні, яка надала йому політичний притулок і громадянство, Іса був не просто біженцем-чужаком: він вивчив данську мову, мав багато друзів серед данців. Коли стало зрозуміло, що на Україну напала росія і бойові дії будуть тільки розширюватись, Іса Мунаєв, який перебував на той час у Данії, прийняв рішення негайно сформувати загін добровольців і вирушити на допомогу народу України. Ось що розповідає сам Іса в одному зі своїх інтерв'ю: «Після того як росія, порушивши всі норми і принципи міжнародного права, підступно вторглася на територію суверенної України, скориставшись її складним політичним та економічним положенням, наслідком чого стала анексія території Криму, нами було прийнято рішення сформувати міжнародний миротворчий батальйон добровольців імені героя Кавказу Джохара Дудаєва». Упродовж усього часу, з серпня 2014 р., коли Іса разом із бійцями активно допомагав українським військовим на передовій, серед його вояків не було втрат. Борис Філатов, народний депутат України: «Я думаю, мій друже, що ти не ображений. Ти не ображений ні на своє життя, ні на свою смерть, ні на своїх товаришів. У нудній і пасторальній Данії ти не знаходив собі місця, як лев у клітці, прагнув справедливості та помсти. В Україні ти знайшов і те, й інше. Нелюди, що захопили твою маленьку, але горду країну, намагалися витравити з пам'яті твого народу твоє ім'я, твої подвиги, твою боротьбу. Але ти не дав їм цього зробити. Сьогодні парламент 45-мільйонної країни підвівся і вшанував твою пам'ять у прямому ефірі. Ми будемо пам'ятати тебе завжди: мусульманина, який глибоко вірує, і водночас дуже світську людину. Спокійного, ввічливого, гідного, непохитного, відчайдушного, освіченого, інтелігентного. Ти зробив усе правильно. Ти переміг своїх ворогів не тільки силою своєї зброї, а й силою свого Духу. Вони — тлін, придорожній пил, хірургічні відходи, безіменне сміття. А ти — Символ не лише кавказького спротиву, але і національно-визвольної боротьби України. Тепер, Ісо, ти — частина нашої історії. Ти потрапив у неї непереможеним героєм. Я хотів сказати тобі: «Спи спокійно». Але знаю, ти не будеш спокійно спати. Тому що це будеш не ти. Ти не заспокоїшся, поки не помстишся. Ти все зробив правильно, мій друже. Пробач, що не вберегли». Kalin Dimitrov, болгарський волонтер: «Іса Мунаєв. Нехай пухом буде тобі українська земля. Нехай Аллах винагородить тебе за самозаперечення в ім'я свободи та правди. Я пишаюся, що знав тебе. Мир вам, віряни і мусульмани, хто лежить тут. Воістину, якщо забажає Аллах, ми приєднаємося до вас, і Аллах помилує тих із нас, хто пішов раніше, і тих, хто затримався. Молю Аллаха про порятунок і вас, і нас!».