- Укр
- Англ
Коцур Іван Анатолійович (Вовк)
2 лютого 1990 – 14 червня 2023Молдова – Донецька обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Капітан Іван Коцур (позивний Вовк) загинув 14 червня 2023 р. під час штурму ворожих позицій в районі с. Старомайорське на Донеччині. Офіцер дістав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометно-артилерійського обстрілу. Захиснику назавжди 32 роки. Іван народився у с. Іванівка Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі. У 2011 р. здобув вищу освіту в Центральноукраїнському національному технічному університеті за спеціальністю «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини й обладнання». У 2015 р. був призваний на військову службу і відтоді все життя присвятив армії. Брав участь в АТО / ООС на Донбасі. У 2017 р. закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба та здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Організація експлуатації та ремонту авіаційної техніки і озброєння». У вільний час любив рибалити. Під час повномасштабної війни Іван проходив службу у лавах військово-морських сил ЗСУ. Був заступником командира роти у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. За час служби військовий був нагороджений медалями «Ветеран війни», «Козацький хрест» ІІ ступеня, «За досягнення у військовій службі» ІІІ і ІІ ступенів. «Мій чоловік був особливою людиною, він був справедливим і чесним. Він завжди вирішував усі питання, був моєю опорою, моїм життям, моїм усім. Робив усе і навіть більше, щоб ми ні в чому не мали потреби. Справжній патріот своєї держави, який присвятив усе своє життя військовій службі, захисту нашої держави, захисту нас. Телефонував рідко, щоразу говорив, що в нього все добре, що любить нас, щоб берегла себе і донечку. Він жив донечкою — це його душа. Не говорив, де він і як, чи їв, чи пив — у нього завжди все було добре. Хоча був у самому пеклі. Нестерпний біль. Безмежно любимо тебе, наш найкращий татусь, чоловік, син», — написала Олеся Коцур. Поховали офіцера в рідному селі. Вдома на нього чекали дружина і донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'