Афанасьєв Іван Ігорович (Афоня)

25-річний солдат Іван Афанасьєв (позивний Афоня) загинув 22 квітня 2022 р. поблизу с. Вільхівка на Харківщині. Повертаючись з бойового завдання, група захисників потрапила під ворожий обстріл. Під час цього обстрілу їхній автомобіль підірвався на протитанковій міні. Іван народився і жив у м. Київ. Навчався у школі № 262. Потім закінчив Київське професійне училище залізничного транспорту імені Володимира Кудряшова. Продовжив навчання в технікумі транспортної інфраструктури. Прагнув стати водієм Київського метрополітену, проте його життя кардинально змінилося в одну мить. Він закохався у малюнки та фарби, у мистецтво татуювання. Був професіоналом своєї справи, відкрив студію татуювання «White bear tattoo», залишив свій відбиток на тілах багатьох людей не тільки в Україні, а й за кордоном. Вивчив декількох учнів, що з такою ж пристрастю продовжують його справу. Іван був активною людиною. Обожнював риболовлю. Все життя займався спортом. Був кандидатом у майстри спорту з акробатики, призером багатьох чемпіонатів з футболу. Після початку повномасштабного російського вторгнення одразу вирішив, що поїде захищати Батьківщину. Проте спочатку подбав про свою сім'ю та вивіз усіх за межі бойових дій. У березні 2022 р. приєднався до лав ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника у підрозділі сил спеціальних операцій. На службі зарекомендував себе надійним товаришем і мужнім бійцем. «Мав тверду життєву позицію, був бійцем за справедливість, ніколи не кидав у біді і завжди всім допомагав. Любив життя та веселі компанії. Був вірним другом і надзвичайним сином. Мав багато планів на життя: одруження, подорожі, виведення своїх професійних навичок на вищий рівень та взагалі — підкорення світу. Він був амбіційним і нетерплячим, щирим і відданим, люблячим і мрійливим», — розповіла мама загиблого Олена. Поховали воїна на Берковецькому кладовищі у Києві. В Івана залишилися батьки, молодший брат і наречена. Іван Афанасьєв був нагороджений медалями «Вірність присязі», «За оборону Харкова» та посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.