- Укр
- Англ
Хомук Іван Іванович (Довгий)
19 січня 2000 – 13 січня 2023Волинська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Іван Хомук (позивний Довгий) загинув 13 січня 2023 р. у бою з окупантами біля м. Сіверськ на Донеччині. 19 січня захиснику мало виповнитися 23 роки. Іван народився в с. Здомишель Волинської області. Там здобув освіту. У 19 років пішов на службу до Збройних сил України. Виконував бойові завдання на території проведення ООС на Донбасі. Любив читати. Зустрів кохану дівчину і мріяв створити з нею родину. Але не встиг. Під час повномасштабної війни Іван продовжував боронити рідну країну від російських окупантів. Був командиром міномета мінометного взводу механізованого батальйону ЗСУ. «Іван Хомук був гідним сином своєї країни, до останнього подиху обороняв її. Не боявся загинути за свою державу та родину. Був вірним побратимом, який, ризикуючи власним життям, завжди приходив на допомогу. Із 2019 р. перебував у зоні проведення ООС. За ці роки не раз був за крок від смерті. Але завжди йшов до останнього. Ніколи не зраджував своїм принципам. Гідно виконував свої обов'язки. Він був одним із кращих військових. Був наймолодшим у підрозділі. У свої юні роки був дуже розумним і мудрим, за порадами всі до нього зверталися. Іван Хомук дуже добре розумівся у військовій справі. Щодня, коли в нього була вільна хвилинка, намагався навчатися нового й удосконалювати свої навички», — написала дівчина загиблого Аліна. «Іван завжди говорив, що треба жити і цінувати всі моменти життя, ніколи не приховувати своїх почуттів. Він вчив не звертати уваги на чужу негативну думку. Жити так, як подобається. Він казав, що треба жити, не завдаючи болю собі та рідним. У мирному житті Іван був дуже надійним, безстрашним юнаком, готовим віддати останнє заради близьких людей. Він робив усе для того, щоб рідним було добре вдома», — так описують його близькі. Поховали молодого воїна у рідному селі. Вдома на Івана чекали батьки, дві сестри та кохана дівчина.Платформа пам'яті 'Меморіал'