Ковальов Іван Леонідович

25-річний мінометник Іван Ковальов загинув у перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 р., унаслідок ворожого ракетного удару по м. Суми. Іван народився у с. Полтавське Луганської області. Закінчив Воєводську загальноосвітню школу. Здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у вищому професійному ліцеї Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Захоплювався полюванням та риболовлею. Любив машини, багато часу приділяв ремонту військової техніки та власного автомобіля. Згодом хлопець вирішив пов'язати своє життя з військовою службою та уклав контракт із 81-ю окремою аеромобільною бригадою. Вже під час служби захопився гирьовим спортом, мав безліч спортивних нагород та грамот. У 2019 р. військовослужбовця нагородили відзнакою командувача ООС «Козацький хрест» III ступеня. Коли почалася повномасштабна війна, десантники одними з перших були відправлені на захист Батьківщини. Іван був за кермом вантажівки «ГАЗ-66», яка перевозила міномети та боєкомплекти. Того дня близько 16.30 відбувся бій, під час якого військовослужбовець отримав вогнепальні смертельні поранення грудної клітки. Після першого ураження у груди він ще намагався об'їхати стовп, що впав перед вантажівкою, зумів розвернути авто, яке врізалось у бронетехніку (САУ), загальмувати. Так його командир зміг врятуватися, а сам Іван отримав повторні вогнепальні поранення, і його серце не витримало. «Йому було лише 25. У серпні 2022 р. ми з Ванею планували одружитись, 14 лютого він зробив мені пропозицію, це був найщасливіший день. А вже через якихось 10 днів ворожа куля забрала його життя... Але, попри все, він — моя сім'я, кохання мого життя. Мій чоловік був моїм домом, моїм муром, моїм серцем, а зараз продовжує нести свій обов'язок десантника, але вже з неба… Він оберігав мене за життя і продовжує це робити. Ніколи не пробачу ворога, що наше щастя було обірване на пів дорозі...», — розповіла кохана полеглого воїна Юлія. Поховали захисника на Алеї Героїв Затуринського кладовища у Полтавській області. В Івана залишились батьки, брати і кохана дівчина Юлія. Посмертно старший солдат Іван Ковальов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.