- Укр
- Англ
Прокіпчин Іван Васильович (Троян)
12 лютого 1980 – 25 серпня 2022Івано-Франківська обл. – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 42-річний кулеметник Іван Прокіпчин (позивний Троян) загинув 25 серпня 2022 р. у боях за Херсонщину. Іван народився у с. Тисів на Івано-Франківщині. Мав неповну вищу освіту, працював у сфері обслуговування за кордоном. Потім повернувся в Україну, влаштувався на шкіряний завод у м. Болехів на Івано-Франківщині. Чоловік завжди мав активну громадянську позицію, був патріотом. Під час Революції гідності виборював право на Майдані за суверенний і європейський шлях України. У 2015 р. пішов добровольцем на службу до Збройних сил України та відправився в зону АТО на довгих 6 років. Коли повернувся з війни, з весни 2021 р. працював у Києві. Коли почалася повномасштабна війна, Іван не зміг залишитися осторонь та у перші дні приєднався до 206-го батальйону територіальної оборони. Брав участь у боях за Київську область. «Приємно, коли ніч проходить тихо, у Києві було тихо. З чим я всіх вітаю. Будьмо разом, згуртовані, збережемо своїх рідних і коханих», — писав у березні Троян на своїй сторінці. Після відступу ворога від столиці батальйон Івана відправили боронити Південь України. 19 серпня 2022 р. на Херсонщині загинули побратими Трояна: Юрій Каракай та Денис Куліков. Іван закінчив бій, не дозволив окупанту просунутися далі, виніс на плечах товаришів, повернувся на позиції та продовжив нести службу. У день поховання Каракая, 25 серпня 2022 р. о 14.30, Троян загинув під час ворожого танкового обстрілу. Побратими згадують Івана як розумного, працьовитого та надійного бійця. «З Трояном у мене були суттєві розбіжності у поглядах, хоч ми і були в одному політичному таборі. Ми навіть домовились якось обговорити це принагідно. Але загалом ці моменти не мали жодного негативного впливу на нашу з ним щоденну взаємодію у підрозділі. А працювали ми дуже плідно», — написав Дмитро Пеньковський. В Івана залишилися батьки, брат, дружина та син.Платформа пам'яті 'Меморіал'