- Укр
- Англ
Ковальов Костянтин Георгійович (Гера)
10 травня 1958 – 31 січня 2015Дніпропетровська обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився в 1958 році у м. Дніпропетровськ на Дніпропетровщині, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 2-го батальйону спеціального призначення "Донбас" НГУ у званні молодшого сержанта резерву, мав позивний ''Гера''.
Загинув 31 січня 2015 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
Похований в рідному місті.
Указом Президента України № 365/2015 від 27.06.2015 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Військова служба
Молодший сержант, Начальник поста збору та обробки інформації2 батальйон спеціального призначення «Донбас» (15 окремий Слов'янський полк)- Бєляєв Сергій (Папа)
- Копиця Олександр (Дадді)
- Магомедов Кадир (Карат)
- Мякотін Сергій (Твердий)
- Реута Андрій (Медок)
Бєляєв Сергій Володимирович (Папа)Копиця Олександр Вікторович (Дадді)Магомедов Кадир Кримханович (Карат)Мякотін Сергій Павлович (Твердий)Реута Андрій Олександрович (Медок)Загинув 31 січня 2015 р. під час виконання службово-бойового завдання поблизу м. Вуглегірськ Артемівського району Донецької області.- Невстановлене кладовище м. Дніпро (Дніпровський р-н., Дніпропетровська обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
- Сьогодні в Україні чорний день… В домівках у героїв ллються сльози, Та повернути їх ніхто не в змозі – Сьогодні в Україні чорний день. Помолимось усі за їхні душі. Поставимо в церквах за них свічки; Чоловіки, батьки, сини та друзі За рідну землю в небі полягли. А завтра буде помста по заслузі! За кожну краплю материнської сльози, За дикий біль, що розриває душу, За кожну цятку української землі… Дорош Н. ВВід побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки
Публікації
- Народився Костянтин Георгійович 10 травня 1958 року в місті Запоріжжя. Проходив службу в батальйоні спеціального призначення «Донбас» на посаді начальника посту збору та обробки інформації відділення зв’язку взводу матеріально-технічного забезпечення. Загинув 31 січня 2015 року поблизу м. Вуглегірськ Артемівського (нині Бахмутського) району Донецької області. Повертався разом із товаришами по службі до м. Дебальцеве з нічної розвідки в с. Чорнухине. Бійців атакував противник, зав’язався бій, під час якого Костянтин Георгійович Ковальов отримав травми, не сумісні з життям, і загинув. У тому ж бою загинули старший солдат резерву Сергій Бєляєв «Папа», молодший сержант резерву Кадир Магомедов «Карат», солдат резерву Сергій Мякотін «Твердий», солдат резерву Олександр Копиця «Дадді», солдат резерву Андрій Реута «Медок». У батальйоні «Донбас» він був наче батько для своїх побратимів: завжди про всіх піклувався, з готовністю допомагав у скрутну хвилину. Мріяв про те, щоб неназвана війна закінчилась і його близькі не зазнали горя на своїй землі. Зі слів побратимів: «Завжди спокійний і врівноважений, проте був рішучим і безстрашним, коли потрібно було відстоювати честь і гідність України». Мріяв повернутися до рідної домівки, щоб продовжувати займатись улюбленою справою. Костянтин Георгійович Ковальов жадав дожити до того часу, коли в Україні настане мир та лад і його Батьківщина процвітатиме. Похований у м. Дніпрі. Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).Книга пам'яті органів системи МВС