- Укр
- Англ
Друзь Костянтин Володимирович (Ейс)
1 лютого 2000 – 12 березня 2022Рівненська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

Біографія
Друзь Костянтин Володимирович народився 1 лютого 2000 р. у м. Рівне. Закінчив Рівненський НВК «Школа-ліцей» № 12. Починаючи з 2017 р., брав активну участь у військових операціях на Сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом зі своїм шкільним товаришем перебував на передовій. Проходив службу у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Загинув 12 березня 2022 р. під час мінометного обстрілу в м. Маріуполь Донецької області.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Костянтин Друзь, позивний Ейс, поліг 12 березня 2022 року в бою з російськими окупантами за місто Маріуполь Донецької області. Його життя обірвав мінометний обстріл. В лютому воїну виповнилося 22 роки. Костянтин народився в місті Рівне. Навчався в місцевому ліцеї №12. З ранніх років захопився спортом. Займався боксом, боротьбою, кікбоксингом. Постійно відвідував тренажерний зал. Після закінчення ліцею хлопець прийняв рішення бути воїном ОЗСП «Азов», що в складі Національної гвардії України. З 2018 року Ейс брав участь в АТО\/ООС. На момент повномасштабної війни він обіймав посаду головного сержанта, командира відділення навчального взводу навчальної роти батальйону вишколу особового складу. З 24 лютого 2022 року разом із побратимами став на захист Маріуполя. Посмертно «азовця» нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Сину ріднесенький, як же я тебе люблю! Як же я сумую за тобою! Як же мені не вистачає тебе! Я пишаюся тобою, мій Герой! Я дякую Господу, що ти – мій син, а я – твоя мама. Я дякую тобі, мій Воїне! Всі зараз кажуть мені: «Ти – сильна жінка». Дивно, так? Хіба жінка повинна бути сильною? Я просто кожного дня пам’ятаю, що я – твоя мама. Я – мама Героя, який виконав своє призначення захистити Україну з честю», – написала Надія Павлюк. «Костя був справжнім чоловіком, другом і братом, людиною з високими моральними принципами і добрим та щирим серцем. Він був дуже відданий своїй службі і робив усе для того, щоб захистити нас від ворога», – додала його сестра Юлія. Через 9 місяців після загибелі Костянтина провели в останню путь на кладовищі «Нове» в рідному місті. У захисника залишилися бабуся, батьки, брат, сестри, тітка. *** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив український Маріуполь.Платформа пам'яті 'Меморіал'