Коробов Костянтин Вікторович

Солдат Костянтин Коробов загинув 30 травня 2024 р. під час ворожого обстрілу поблизу с. Пречистівка Донецької області. Захисникові назавжди 39 років. Костянтин народився у Києві, згодом родина переїхала до м. Бровари. Після закінчення ліцею пішов навчатися на кухаря. Працював у ТОВ «Київгума» — робив грілки, потім влаштувався різноробочим на взуттєву фабрику. Захоплювався полюванням. Любив стріляти, з друзями відвідував тир. Наприкінці 2019 р. почав працювати на «Новій пошті». «Ми з ним там і познайомилися. Костя був високий, спритний, умів усе вирішити, з усіма домовлявся. Умів до себе привернути людей. Був добрим, позитивним, справедливим, завжди поспішав на допомогу. На роботі й за себе зробить, і мені біжить допомагати. Він швидко полонив моє серце. Життя було тихим і спокійним: робота-дім, дім-робота. Чоловік багато гуляв зі старшою донькою, це моя донечка від першого шлюбу, по зоопарках та парках їздив із нею. Костя так її полюбив, що офіційно оформив батьківство. Найяскравіший спогад, як ми з ним удвох їздили на екскурсію від профспілки, це для нас була романтика. А так, я готую їсти, а він прибирає, отаке у нас було життя. А потім народилася меншенька, клопотів і турбот додалося. Чоловік був золотим батьком: помиє, памперс поміняє, нагодує. Він доньок не розділяв на «моя-твоя», вони обидві були його принцесами. Костянтин хотів стати менеджером на «Новій пошті», мав перспективи для цього. А найбільшою мрією було придбати власне житло. Пішов служити без відмовок, сказав: «Я хочу вас захищати, я маю це зробити!» — розповідає дружина Юлія. З початком повномасштабної війни Костянтин разом із тестем пішли до військкомату. Далі чоловіків розкидало: батька взяли на службу одразу, а Костянтин повернувся на роботу й отримав повістку лише через рік. Боронив країну у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади, був гранатометником. Проходив військове навчання у Польщі, після повернення воював на Донецькому напрямку. Мав статус учасника бойових дій і ветерана війни. Поховали захисника на Алеї Слави у м. Бровари Київської області. У Костянтина залишились дружина, доньки, рідні.