Остяк Максим Анатолійович (Остін)

Музикант та аеророзвідник Максим Остяк (позивний Остін) загинув 4 липня 2022 р. під час виконання бойового завдання на Харківщині. Максим народився у м. Полтава. Здобув фах інженера-будівельника у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Подорожував Україною та світом. Тривалий час жив у Києві. Працював у музеї історії Києва. Був солістом гурту «Reve tа Stogne». Співав усюди, умів виконувати горловий спів. Займався спортом. У лютому 2014 р. був активним учасником Революції гідності та дістав поранення. Коли почалася повномасштабна війна, Максим пішов добровольцем. Потрапив до аеророзвідувального підрозділу 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ». За 5 днів до відправки на фронт Максим познайомився з дівчиною Катериною. Вони провели їх разом та закохалися одне в одного. «50 днів. Усього 50 днів нам подарувала доля. 5 із 50 ми були поряд. Дотик до дотику, погляд до погляду, не розлучаючись. З першої зустрічі й до останньої. Потім він їде на фронт. Одразу в найгарячіші місця. А там він танцював гопака в броніку з кулеметом. Oстін — це людина несамовитої енергії, неймовірної харизми, незламної жаги до справедливості та свідомого життя у вільній та незалежній державі», — розповідає Катерина Ставицька. Вони весь час спілкувалися, проводили час разом через відеозв'язок. Танцювали, робили розтяжку або просто мовчки дивилися одне одному в очі. Чекали на ротацію Максима, мріяли і хотіли планувати спільне майбутнє. Він казав дівчині: «Мала, я ж безсмертний... Не переживай». «У ніч із 3 на 4 липня Макс попередив, що йде на важливе завдання, буде без зв'язку близько 5 днів. Я пишу йому про свої почуття, а він: «Можна запостити?». Це був останній його пост у фейсбуці... Через 12 днів мені зателефонував його військовий побратим: «Макса більше немає… Загинув одразу», — додала Катерина. Поховали Максима у рідній Полтаві. У нього залишилися мама, брат, племінники, донечка та кохана дівчина.