- Укр
- Англ
Нікітенко Максим Іванович (Юрист)
12 серпня 1975 – 26 серпня 2023м. Київ – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Максим Нікітенко (позивний Юрист) загинув 26 серпня 2023 р. у районі с. Роботине Запорізької області. Під час стрілецького бою дістав смертельне поранення внаслідок ворожого кулеметного вогню. 12 серпня воїну виповнилося 48 років. Максим виріс і жив у м. Київ. Навчався у школі № 120. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. З 2019 р. служив за контрактом у Збройних силах України. Був учасником АТО / ООС. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік брав участь у захисті України від російських окупантів. Був розвідником 132-го окремого розвідувального батальйону десантно-штурмових військ ЗСУ. «Моє серце розстріляно в голову і розірвано ворожими гранатами під час штурму Роботиного. Ми теж сплатили свою ціну за контрнаступ, наші родини в жалобі та болючій скорботі. 26 серпня 2023 р. Максим Нікітенко під час виконання бойового завдання героїчно загинув в одній із передових груп, що проривались штурмами. Максим був кращим в усьому: як батько, що любить своїх дітей, як син, котрий щодня телефонував мамі та заспокоював її, як брат свого брата, теж військовослужбовця, і вони підтримували один одного в цій боротьбі, були опорою один одному. Це був зразковий сержант, приклад для нас всіх, на бойові виходив разом зі своїм особовим складом, вчив бійців бути кваліфікованими фахівцями і виховував їх патріотами. Саме такими ми всі мріємо бачити командирів ЗСУ. Це важка втрата й особисто для мене. Я не зійду з твого шляху оборони держави, моє серце. Ти не зійшов, і я не зійду. Зустрінемось на небі», — написала його кохана Маруся Звіробій, з якою вони разом служили. «Іванович був командиром нашої розвідувальної групи. Дуже обережний і дуже відповідальний. Не боявся завдань і завжди дбав про людей. Мав навички роботи з будь-якою зброєю. Сильна, порядна людина», — розповів Іван Третьяков. Поховали розвідника на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. У Максима залишилися мама, брат, кохана, любляча родина, багато друзів і побратимів. Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'