Кагал Максим Володимирович (Пістон)

Кагал Максим Володимирович (позивний Пістон) народився 5 липня 1991 р. у м. Кременчук на Полтавщині. У 2014 р. був студентом 5-го курсу Інституту механіки і транспорту Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Учасник Революції гідності. Брав участь у різноманітних патріотичних акціях, перейшов на спілкування українською мовою. Дедалі частіше казав тренеру, що планує захищати Україну зі зброєю в руках. Проходив службу в ОЗСП НГУ «Азов». У 2015 р. брав участь у запеклих боях за с. Широкине. Коли дозволяли обставини, поєднував службу зі спортом. Із 24 лютого 2022 р. командир взводу, старший лейтенант Максим Кагал разом із побратимами боронив м. Маріуполь. Його завданням було стримувати просування російських окупантів. Так, 5 березня 2022 р. Максим очолив зведений підрозділ, який зумів ущент розбити ворожу БТГ і змусив рашистів ганебно тікати. Це притому, що ворогів було вп’ятеро більше. Противник накривав українських захисників щільним артилерійським вогнем із суші та моря, але оборонцям вдалося знищити щонайменше 2 танки, 4 бронетранспортери, 2 самохідні артилерійські установки та близько роти піхоти. Згодом Максим очолив групу «азовців», яка знищила командний пункт загарбників в одній із маріупольських п’ятиповерхівок. Під час зачистки Максим ішов попереду, надихаючи підлеглих своїм прикладом, особисто знищував рашистів вогнем та гранатами, а одного із них захопив у полон. Вороги виявилися спецпризначенцями путінської військової розвідки. У бою двох «азовців» було тяжко поранено, і вони не могли пересуватися, проте Максим швидко надав їм першу медичну допомогу та організував евакуацію. Загинув 25 березня 2022 р. унаслідок розриву авіабомби під час ворожого штурму українських позицій на околиці м. Маріуполь. Похований 16 січня 2023 р. у рідному місті Кременчук, на алеї Героїв Свіштовського кладовища.