- Укр
- Англ
Міхеєв Михайло Дмитрович (Монтана)
21 травня 1997 – 26 червня 2022Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Михайло Міхеєв народився 21 травня 1997 року у Львові. Закінчив середню загальноосвітню школу № 50 та Міжрегіональне вище професійне училище зв'язку м. Львова. У 2017 році вступив до Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Національного університету «Львівська політехніка». Захоплювався спортом, зокрема, баскетболом. Після проходження військового навчання в 169-му навчальному центрі «Десна», служив у складі 540-го зенітний ракетний полк. У січні 2020 році перевівся до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Учасник ООС на території Луганщини. На момент початку повномасштабного російського вторгнення служив у Чорнобилі. Потім брав участь в боях за Гостомель, Бородянку, Ірпінь та Бучу, де отримав поранення. Після реабілітації Михайла направлено на Донеччину. Загинув 26 червня 2022 року біля с. Богородичне на Донеччині. Похований 30 червня 2022 року на Личаківському цвинтарі. Залишилися мама, бабуся та наречена.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Михайло Міхеєв, позивний Монтана, загинув 26 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Богородичне на Донеччині. У травні воїну виповнилося 25 років. Михайло народився і жив у Львові. Навчався у місцевій школі №50. Потім закінчив фаховий коледж інфокомунікацій Національного університету «Львівська політехніка». Паралельно із навчанням працював барменом, помічником кухаря. Самостійно оплачував своє навчання. Згодом вступив до Політехнічного інституту телекомунікацій радіоелектроніки та електронної техніки. Перед дипломною роботою взяв академічну відпустку та поновився, вже будучи військовим. Також захоплювався спортом, зокрема, баскетболом. У 2020 році Михайла призвали в армію. Проходив навчання у центрі «Десна» на Чернігівщині. Потім був направлений на службу до 156-го ракетного полку, згодом перевівся у 540-й зенітний ракетний полк. Мріяв служити в Десантно-штурмових військах. У 2021 році підписав контракт з 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Разом із підрозділом вирушив на територію ООС в Луганську область. Повномасштабну війну зустрів у Чорнобилі. Згодом брав участь у боях у Гостомелі, Бородянці, Ірпені та Бучі, де був поранений. Після операцій та реабілітації був направлений на Донеччину. «Мій єдиний син був справжнім чоловіком, неймовірно турботливим і добрим, життєрадісним, з почуттям гумору. Коректний і тактовний. Друзі казали про нього, що він був особливий та надійний. Планував створити сім'ю та відкрити свою справу. Остання розмова була тяжкою. Сказав, що це страшна війна, якщо загине, то нам всім треба далі жити, бо заради нас іде, заради вільного життя», – розповіла мама загиблого Анна. «Михайло Міхеєв – 25-річний хлопець – пішов на війну не для того, щоб загинути. Він, як і кожна людина, хотів жити, а тому будував свої мирні плани, здобував освіту. Проте за таке життя йому, як і тисячам іншим наших вояків, довелося стати на ґерць із московським загарбником. Він боровся за таку Україну, де за вікнами не мали б розриватися ракети і в якій, зрештою, громадяни не мали б забувати про подвиги своїх героїв… Про останнє обіцяємо подбати. Дякуємо за твою мужність, Михайле! Схиляємо голови перед кожним захисником, який віддав своє життя за нашу перемогу!» – написали у ЛНУ. Посмертно солдат Міхеєв нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали Михайла у Львові на Личаківському кладовищі 30 червня 2022 року. Цього дня у нього мав бути захист дипломної роботі. У нього залишилися мама, бабуся та наречена.Платформа пам'яті 'Меморіал'