Клодніцький Михайло Михайлович (Klod)

Молодший сержант Михайло Клодніцький (позивний Klod) загинув 27 жовтня 2023 р. поблизу с. Вербове Запорізької області. Коли ворог здійснив атаку з дрона, боєць прикрив собою побратимів. За місяць до цього, 30 вересня, йому виповнилося 33 роки. Михайло народився у м. Івано-Франківськ, але зростав у с. Хотимир. Коли йому виповнилося 16 років, повернувся до рідного міста. Закінчив Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки, де здобув фах електромеханіка. Проходив строкову службу у протиповітряній обороні у м. Львів. У професійному житті змінив кілька фахів та відвідав багато країн. Вивчився на водолаза-рятувальника, це і стало його основним місцем роботи. До вторгнення працював на міській рятувальній станції. На дозвіллі захоплювався риболовлею, велотурами, походами і читанням книг. Під час повномасштабної війни чоловік став бійцем Збройних сил України. Службу проходив у 78-му окремому десантно-штурмовому полку «Ґерць». Обіймав посаду командира розвідувального відділення розвідувального взводу. Протягом служби Михайло отримав почесний нагрудний знак 102-ї бригади ЗСУ «Хрест розвідника», медалі «Ветеран війни» та «Учасник бойових дій», а посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «За честь та звитягу», медаллю «За звитягу». «Мій чоловік був надзвичайно доброю та щирою людиною. Розумний, сміливий, справедливий, ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, завжди намагався мислити позитивно. Для нас із сином він був люблячим та турботливим чоловіком і татусем, був нашою опорою та підтримкою, нашим всесвітом. Я пишаюсь своїм чоловіком-героєм, адже він виконав одну з найголовніших заповідей Божих — віддав своє життя за ближніх своїх, за нас із вами. Маючи ще багато планів та нездійснених мрій, він, не вагаючись, залишив нас із сином та пішов захищати Україну, адже мріяв про мирне майбутнє для своєї сім'ї та свого багатостраждального народу», — розповіла Тетяна Клодніцька. Поховали воїна на Алеї Слави цвинтаря у с. Чукалівка на Івано-Франківщині. У Михайла залишились дружина Тетяна, син Ярема, батько Михайло, мати Алла, брат Назар із сім'єю. Посмертно захиснику присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська».