Лановенко Микола Андрійович

Лановенко Микола Андрійович народився 23 вересня 1987 р. у с. Краснопілка Гайсинського району на Вінниччині. Військову службу проходив у військовій частині Ялти, що в українському Криму. Після незаконної анексії пів острова росіянами навесні 2014 р. відмовився перейти на бік окупантів і не зрадив військовій присязі. Продовжував військову службу на малій батьківщині, у вінницькій частині Національної гвардії України. Обіймав посаду командира відділення патрульного взводу в/ч 3008. Починаючи з 2014 р., брав активну участь у військових операціях на Сході України: за цей час пройшов понад десять ротацій у районі АТО / ООС. Військову службу весь цей час проходив у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». У боях під м. Волноваха Микола Лановенко проявив неабияку сміливість та врятував життя декільком бійцям. За бойові заслуги перед Батьківщиною був нагороджений численними військовими нагородами. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав посаду начальника військового наряду. За кілька днів до загибелі Микола Лановенко виніс з поля бою в укриття командира та заступника підрозділу нацгвардійців, а потім прийняв командування бойовим підрозділом на себе. Загинув 10 квітня 2022 р. унаслідок осколкового поранення поблизу с. Солодке Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області. Російські військові гатили по нацгвардійцях важкою артилерію і мінами великого калібру. Під час вибуху міни у Миколу влучила більшість уламків, він собою захистив своїх побратимів. Попрощались із загиблим бійцем 13 квітня 2022 р. у с. Краснопілка Гайсинського району на Вінниччині. Поховали Миколу Лановенка на місцевому кладовищі. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Лановенка Миколу Андрійовича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).