Габа Микола Іванович (Квадрат)

Старший лейтенант Микола Габа (позивний Квадрат) загинув 8 лютого 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Кліщіївка на Донеччині. Того дня ворог обстріляв із артилерії екіпаж роти ударних безпілотних авіаційних комплексів. Офіцер дістав осколкові поранення, несумісні з життям. Микола народився у с. Пониковиця Львівської області. У 2002 р. закінчив із золотою медаллю місцеву школу. Під час навчання захоплювався точними науками і мріяв стати програмістом. У 2002–2008 рр. навчався у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання» та здобув кваліфікацію магістра, інженера-електрика залізничного транспорту. Під час навчання придумав і запатентував низку удосконалень в системі залізничного транспорту. У 2006 р. проходив військову підготовку при університеті та отримав звання молодшого лейтенанта. У 2007–2008 рр. чоловік працював електромеханіком ремонтно-ревізійної дільниці м. Здолбунів ВСП «Рівненська дистанція електропостачання». Потім перевівся на посаду електромеханіка тягової підстанції ЕЧЕ-17 м. Радивилів, де згодом був призначений старшим електромеханіком. Микола був авторитетом у громаді, ініціатором позитивних змін. Саме тому неодноразово обирався депутатом Пониковицької сільської ради. Із 2019 р. був депутатом Бродівської міської ради від ВО «Свобода». Він був відкритим до людей, завжди відстоював їхні інтереси у сесійній залі. Микола був новатором у всьому: і на роботі, і вдома. Завжди мав багато ідей і планів. У 2014–2015 рр. брав участь в АТО. Маючи бойовий досвід, із перших годин повномасштабної війни сам прибув до військкомату, щоб знову стати на захист Батьківщини. Служив і виконував бойові завдання у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був призначений командиром реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Зарекомендував себе справжнім професіоналом. Поміж бойовими чергуваннями 8 серпня 2022 р. Микола написав ці віршовані рядки: «На Бога надія у ці дні війни, Бог нам охорона й підмога... Бо тут хто кого: чи ми, чи вони. Попереду в нас — ПЕРЕМОГА! Страждає Вкраїна! Це біль всього світу... Горнило закалити душі... І з часом всім нам ставать до отвіту: У небі, в воді чи на суші! І що я повім перед Вишнім тоді? Суддя ж усіх запитає! Чи був я завзятим у бою й труді? А совість відповідає... Чи я ховався, чи я вставав Робити важку цю роботу... Чи за слова я відповідав, Чи краще стулив би я рота? Господь — вказівник, як ми маєм жити... Для дій наших шлях і мета. Він Батько для нас, а ми — Його діти. Бог дасть Україні щасливі літа!». За службу Микола Габа був нагороджений медалями «Незалежність України» ІІІ ступеня, «Захиснику Вітчизни», «Учасник бойових дій», «За участь в антитерористичній операції», орденом «За мужність» ІІІ ступеня та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). «Миколка, сонечко, коханий — так його називала я. Люблячий, добрий, чуйний, милосердний, розсудливий, порядний, роботящий, творчий, талановитий чоловік... Микола свято вірив у перемогу, наближав її з усіх сил», — розповіла дружина воїна. «Добрий синочок, старанний учень, допитливий студент, прекрасний чоловік, люблячий татусь, дбайливий господар, відповідальний працівник, турботливий краянин, істинний християнин, справжній патріот рідної землі, безстрашний воїн, Герой... Він завжди і всюди посміхався усміхом любові до світу, до сонця, сам був, як сонце, що обдаровує своїм промінням усе живе…» — так охарактеризувала Миколу колишня завучка школи Мар'яна Король. Поховали героя в рідному селі. У Миколи залишились батьки Ольга та Іван, дружина Мар'яна, доньки Марія і Марта.