Коханівський Микола Миколайович

Народився 25 травня 1971 року в смт Приазовському (Запорізька область). Виріс в українській родині без батька.1999 року Коханівський став християнином та почав ходити до церкви. До 32 років (2003) розмовляв російською мовою, згодом перейшов на українську мову.2003 року переїжджає до Києва, де починає громадську діяльність націєзахисного характеру. Заробляє на життя на будівництві, охоронцем, газозварювальником.2004 бере участь у Помаранчевій революції. У повторному другому турі виборів Президента України 2004 року стає головою виборчої комісії в Єнакієвому, забезпечує порядок і унеможливлює фальсифікації та інші порушення представниками Януковича.2005 — бере участь у відзначенні Дня створення УПА 14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці. З 19 по 31 грудня 2005 року бере участь у голодуванні біля адміністрації президента проти набуття чинності так званої політреформи, яка змінила президентсько-парламентську форму правління в Україні на парламентсько-президентську. Відповідно, ця політреформа суттєво позбавляла тодішнього президента Віктора Ющенка повноважень на догоду депутатам Верховної Ради, більшість з яких становили «регіонали» Януковича. Голодування припинили 1 січня 2006 року через безперспективність дальшого проведення акції, оскільки набрала чинності «політреформа». Під час грудневих протестів згадувався під іменем Микола Діоба, як заступник голови громадської організації "Конституційна демократія". . Як голова департаменту Україна ВГО «Реформація» Микола Коханівський, згаданий на прес-конференції на тему: «Голодомор 1932-1933 року – геноцид проти українського народу», яку проведено в УНІАН в Києві 1 грудня 2006 р. . ВГО "Реформація" свого часу заснував протестантський пастор Костянтин Антонюк з Запоріжжя,2006 — бере участь в організації відзначення річниці створення УПА 14 жовтня 2006 року. Також цього року утворює Комітет Революціонерів Майдану та 22 листопада 2006 року організовує відзначення другої річниці Помаранчевої революції. В цій акції на Майдані взяло участь понад 3 тисячі патріотів. Відтоді ці заходи на Майдані 22 листопада стали традиційними і проводилися щороку аж до початку Революції Гідності.2007 — вперше на Софіївський площі запалив Повстанську ватру на честь дня народження Романа Шухевича 30 червня 2007 року.2008 — вступає до лав Конгресу українських націоналістів (КУН). Організовує успішний страйк на заводі «Генератор», під час якого близько 500 працівників вийшли до Солом'янської РДА Києва з вимогою виплатити заробітну плату. У результаті акції всім робітникам виплатили заборговані кошти. Цього ж року починає боротьбу з пам'ятниками-ідолами радянського режиму. Першим в Україні розбив у Києві пам'ятник комуністичному діячу, одному з організаторів ВЧК та Голодомору в Україні Григорію Петровському, за що на Миколу Коханівського було заведено першу кримінальну справу.2009 — на честь дня народження генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та на виконання Указу Президента Віктора Ющенка № 250/2007 «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні» пошкодив пам'ятник Леніну на Бесарабській площі в Києві, за що на нього відкривають другу кримінальну справу. Кілька днів Микола Коханівський проводить у Лук'янівському СІЗО. В цьому ж році організовує громаду на захист Чорнобильського храму Української православної церкви Київського патріархату у Києві, який силою захопили московські попи.2010 — через конфлікт з помічником тодішнього міністра освіти українофоба Дмитра Табачника, який мав нахабство проявити зневагу до української мови, на Миколу Коханівського було заведено ще одну кримінальну справу. Він провів кілька тижнів у Лук'янівському СІЗО, з якого був визволений внаслідок масових протестів патріотичної громадськості та завдяки правозахиснику Сидорові Кізіну. Цього ж року серед активістів, що прийшли до суду на його підтримку, зустрічає свою майбутню дружину Катерину, з якою бере шлюб на Покрову, 14 жовтня 2010 року. У 2010 році розпочинається «Податковий майдан», в якому подружжя Коханівських бере участь. Також 2010 року Коханівський був організатором успішного захисту української книгарні «Сяйво», яку намагались захопити рейдери з «молодої команди Черновецького».2011 — ініціює створення та очолює громадську ініціативу «Комітет визволення політв'язнів» (КВП), яка ставить собі на меті визволити всіх політичних в'язнів режиму Януковича. На той час злочинний режим Януковича вже розпочав системно ув'язнювати націоналістів, першими з яких були бійці й командири з «Тризубу» імені Степана Бандери, які знищили пам'ятник Сталіну в Запоріжжі. У 2011 році вступив до лав ОУН, склавши присягу на вірність Україні. Здобув вищу освіту в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди (спеціальність — економіка підприємства). Цього ж року Чорнобильський храм після дворічної боротьби активістів на чолі з Миколою Коханівським остаточно переходить у підпорядкування Української православної церкви Київського патріархату.2012 — організував захист Свято-Троїцької церкви УПЦ КП у Яготині, яку намагалися рейдерувати московські попи. Після візиту Миколи Коханівського з націоналістами до Яготинської міської ради українська церква залишилася українською.8 липня 2016 року виступив, як засновник та керівник зареєстрованої в Києві громадської організації - «Добровольчого руху ОУН» (код ЄДРПОУ 40645231). Вважають, що назву машини «бандеромобіль» власне дав командир батальйону ОУН: Микола Коханівський.