Гаврилюк Микола Олександрович (Кока)

Молодший лейтенант Микола Гаврилюк, позивний Кока, загинув 29 серпня 2023 року в бою з ворогом за село Роботине Запорізької області. Офіцер отримав смертельні поранення від ворожої гранати. Йому було 42 роки. Микола народився в селі Зелений Ріг Черкаської області. У 1999 року був призваний на строкову службу у 8-й окремий полк спеціального призначення «Ягуар» (ВВ МВС). Відтоді жив у місті Калинівка Вінницької області. З 2000-го служив на благо Батьківщини. З 2014 року майже не був вдома, оскільки брав участь у російсько-українській війні (АТО\/ООС). Його поважали колеги з різних підрозділів і служб. Після закінчення військового контракту працював на приватному підприємстві. Закінчив Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Мав багато планів, але не встиг їх реалізувати. З перших днів повномасштабної війни Микола зі зброєю в руках захищав Україну на фронті. Служив у 14-ій бригаді оперативного призначення імені Івана Богуна, що у складі Національної гвардії України. «Кока мав чітку життєву позицію, яка була зорієнтована на велику любов до України. Був вимогливим до себе і до людей, щирий, говорив людям ту правду, яка була явна, вмів одним поглядом пояснити, що щось не так, мав велике терпіння до інших характерів людей, був терплячим. Водночас був ніжним у спілкуванні з дітками – як зі своїми, так і з чужими. Завжди між тяжкою службою і домом він знаходив час відвідати рідне село і батьків, допомагав їм по господарству чим міг. Майже все на світі лагодив своїми умілими руками, крім космічних ракет. І цей хист він передав своєму маленькому синочку (у 3 роки Віталя має свій молоток, дитячу бензопилу, пасатижі, пластмасову сокирку). А окрема сторінка життя Миколи – це служба на захисті українського народу з 2000 року. Він був найкращим командиром, побратими називали його «батько», не раз рятував їм життя на фронті. Під час виконання бойового завдання 29.08.2023 Кока загинув зі своїми побратимами в тяжкому бою, звільняючи Роботине Запорізької області. У них це вийшло, але страшною ціною. Велика родина, мама, сім'я, діти та дружина втратили залізобетонну опору, надію…» – написала сестра загиблого Наталія Дробязко. Поховали Героя у рідному селі. У Миколи залишилися мама, дві сестри, дружина, донька, син, рідні, друзі та побратими.

Гаврилюк Микола Олександрович (позивний Кока) народився 28 травня 1981 р. у с. Зелений Ріг Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. У 1999 р. Миколу Гаврилюка призвали на строкову службу, яку він проходив у 8-му окремому полку спеціального призначення «Ягуар» (наразі це 14-та бригада оперативного призначення ім. Івана Богуна «Червона калина» НГУ). Відтоді м. Калинівка на Вінниччині стало рідною домівкою для військового. Тут він одружився, придбав будинок. Згодом у Миколи Гаврилюка народилися діти. Рідні розповідають, що Микола Гаврилюк мав чітку патріотичну позицію. Був вимогливим до себе та інших, завжди говорив людям правду. Попри службові навантаження, Микола Гаврилюк знаходив час для найрідніших. Любив проводити час із сім'єю, часто відвідував своїх батьків у рідному селі й завжди допомагав їм. Важливою для Миколи Гаврилюка була і служба в армії, якій він віддав понад 23 роки свого життя. У 2000 р. після закінчення строкової служби чоловік підписав контракт і продовжив службу в Національній гвардії України. Із 2014 р., коли почалась російсько-українська війна, він майже не бував вдома, захищаючи Україну на різних ділянках фронту. Його поважали колеги з різних підрозділів та служб, а для своїх побратимів Микола був найкращим командиром. Він неодноразово рятував їм життя на фронті, чим заслужив величезну повагу. Часто хлопці називали його Батьком. У 2020 р. військовий контракт Миколи закінчився, і він вирішив опанувати цивільну професію, а також здобути вищу освіту в Уманському педагогічному університеті. Чоловік планував будувати кар’єру, але плани змінилися після повномасштабного вторгнення російських окупантів. Уже 25 лютого 2022 р. Микола Гаврилюк повернувся до рідної частини, взяв у руки зброю та відправився боронити рідну землю. 29 серпня 2023 р. під час бойових дій на спостережному пункті у районі с. Вербове Запорізької області молодший лейтенант Микола Гаврилюк дістав численні поранення під час стрілецького бою, мінометного та артилерійського обстрілу. Його доправили до лікарні, але від отриманих поранень чоловік помер. За життя Микола Олександрович Гаврилюк отримав чимало державних відзнак, зокрема медаль «15 років сумлінної служби», медаль «Захиснику Вітчизни», орден «За мужність» ІІІ ступеня.