- Укр
- Англ
Поліщук Микола Сергійович (Борода)
14 грудня 1991 – 12 травня 2023Кіровоградська обл. – Донецька обл.
Біографія
Народився в селі Казавчин 14 грудня 1991 року. Після закінчення школи навчався у Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені Лазаряна. У 2009 році чоловіка призвали до лав Збройних сил України, у 2010 році звільнили у запас. Для продовження навчання перевівся до Одеського технікуму залізничних технологій, де здобув державну освіту за спеціальністю «Електромеханіка залізничного транспорту», паралельно працював на Одеській залізниці електромонтером. З початком російської агресії добровільно вступив в 28 бригаду «Рицарів Зимового Походу». Воював на Херсонському напрямку, після чого був переведений в Маріупольську 56 бригаду 21 ОМПБ «Сармат». Під час виконання бойового завдання у 2022 році отримав медаль «За мужність і вірність», а також іменну відзнаку у вигляді ножа з викарбуваним позивним «Борода». В січні 2023 року отримав бойове поранення під час бойового завдання у місті Вугледар, Донецької області. Після одужання був відправлений на Бахмутський напрямок.Військова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Микола Поліщук, позивний Борода, загинув 12 травня 2023 року в бою з окупантами біля села Григорівка на Донеччині. Захиснику був 31 рік. Микола народився в селі Казавчин Кіровоградської області. Закінчив місцеву середню школу. У 2008 році вступив до Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна, зараз це – Український державний університет науки і технологій. У 2009 році був призваний на строкову службу до ЗСУ. Для продовження навчання перевівся до Одеського технікуму залізничних технологій, де здобув державну освіту за спеціальністю «Електромеханіка залізничного транспорту», одночасно працюючи на Одеській залізничній дорозі електромонтером. У 2016 році продовжив навчання в Дніпрі за спеціальністю «Залізничні споруди та колійне господарство» та здобув ступінь бакалавра. З 2019 року працював у службі колії ТОВ «ТІС» (м. Южне). З початком повномасштабного вторгнення чоловік добровільно вступив до лав 28-ої окремої механізованої бригади. Воював на Херсонському напрямку. Потім був переведений у 21-й окремий мотопіхотний батальйон «Сармат», що у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади. Обіймав посаду командира відділення-командира машини. Під час виконання бойового завдання в 2022 році отримав медаль «За мужність і вірність», а також іменну відзнаку у вигляді ножа з викарбуваним позивним – Борода. У січні 2023 року отримав поранення під час виконання бойового завдання біля міста Вугледар Донецької області. Після одужання був відправлений на Бахмутський напрямок, звідки вже не повернувся. «Доброзичливий, чуйний, товариський. Найкращий син, друг і кум. Вірний присязі», – зазначила кума загиблого Тетяна. Поховали воїна в рідному селі. Вдома на Миколу чекали батьки, сестра, рідні, близькі та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'