- Укр
- Англ
Куземко Микола Володимирович (Кузя)
10 травня 2000 – 24 лютого 2022Львівська обл. – Херсонська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 21-річний солдат Микола Куземко загинув на Херсонщині у перший день повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, 24 лютого 2022 р. Воїн зі своїм підрозділом обороняв Антонівський міст, коли ворог обстріляв його «Градами». Від отриманих поранень боєць загинув миттєво. Микола Куземко народився у м. Дрогобич на Львівщині. Там навчався у школі № 4. Пізніше закінчив професійне училище № 19. Працював різноробочим на металобазі. Микола — єдиний син у батьків, був їхньою опорою та підтримкою, допомагав по господарству. Знайомі розповідають, що хлопець був дуже чуйним, завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував. У 2020 р. Микола вирішив пов'язати своє життя з військом. Спочатку пішов на строкову службу, а вже через рік уклав контракт із ЗСУ. Вирушив на Схід України у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Незадовго до повномасштабної війни його підрозділ прибув на полігон у Херсонській області. Звідти 24 лютого воїни вирушили обороняти від загарбників Антонівський міст. «Микола був золотою дитиною. Перед початком повномасштабної війни він приїхав до мене на Новий рік, накупив продуктів, зробив запаси. Він завжди дбав про мене, переживав. Тоді він сказав, що приїде в травні. Цього так і не сталося», — поділилася мати загиблого Олена. Спочатку воїна поховали у братській могилі. Лише через 8 місяців після загибелі, коли Херсон звільнили, тіло бійця привезли до рідного Дрогобича, де близькі героя змогли з ним попрощатися. Перепоховали Миколу на полі Скорботи у рідному місті. У захисника залишилися батьки та тітка з дітьми, яких він дуже любив.Платформа пам'яті 'Меморіал'